''Воно політичне'': експерт про рішення КСУ про розпуск Верховної Ради
Рішення Конституційного Суду про визнання конституційним указу про розпуск Верховної Ради президентом Володимиром Зеленським є політичним, а не суто юридичним.
Про це OBOZREVATEL розповів директор Школи відповідальної політики Андрій Юсов. За його словами, формат роботи КСУ, а також сам підсумок розгляду справи, говорять про лобіювання інтересів окремих політиків.
"Одразу видно, що рішення приймалося на догоду політичним інтересам, а не букві закону. Мова йде як і про позицію Володимира Зеленського, так і того ж Петра Порошенка, який має неофіційний вплив на суд. У президента високий рейтинг, йому важливо закріпити результат на рівні парламенту, Петру Порошенку ж важливо зберегти те, що у нього є зараз і зайти у Верховну Раду", — пояснив Юсов.
Читайте: КСУ здивував несподіваною заявою про указ Зеленського про розпуск Ради
При цьому експерт упевнений, якщо дивитися на справу виключно з юридичного боку, то сам розпуск Ради і призначення виборів має низку питань.
"Якщо предметно розібратися, то до рішень є низка питанням. Багато відомих і шанованих юристів про це говорили, зокрема й Ігор Коліушко. Потрібно розуміти конкретні позиції з фактичного розвалу коаліції, від якої саме дати рахувати. Тим більше є офіційні документи, що підтверджують і вихід фракції "Народний фронт", — вважає експерт.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
11 червня Конституційний суд України перейшов до розгляду в закритому режимі слухання щодо конституційності указу президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради.
Президент Зеленський підписав указ "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів", згідно з яким день голосування на позачергових виборах депутатів призначений на 21 липня.
Конституційне подання 62 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) цього указу президента надійшло в КС 24 травня. Нардепи вважали, що указ не відповідає такому елементу верховенства права, як юридична визначеність, оскільки не містить належного обґрунтування наявності підстав для дострокового припинення повноважень парламенту.