Старий Новий рік в Україні: історія свята, традиції та прикмети

Старий Новий рік в Україні: історія свята, традиції та прикмети

Старий Новий рік українці святкують щороку з 13 на 14 січня. Варто згадати, які існують прикмети, звичаї та ворожіння у святкову ніч.

У 2021 році старий Новий рік зустрічатимуть у ніч із середи на четвер. Офіційного вихідного цього дня не буде, але більшість українців за старою традицією збереться за столом, щоб із гідністю провести минулий рік. OBOZREVATEL зібрав найпопулярніші традиції, прикмети та ворожіння на 14 січня, а також дізнався, як виникло свято.

Історія виникнення свята

Поява свята пов'язана з календарною плутаниною – через перехід із юліанського календаря на новий григоріанський. Згідно з християнською релігією, Новий рік повинен настати тільки після Різдва.

Варто також зазначити, що 13 січня – День пам'яті преподобної Меланії (у народі – Маланки), а 14 січня – це канонічне релігійне свято – Обрізання Господнє і День святителя Василя Великого. Тому в народі кажуть, що в ніч на 14 січня Маланка з Василем зустрічаються. У наш час ці свята змінилися настільки, що багато хто забув їхнє релігійне значення.

Старий Новий рік виник в Україні через плутанину в числах після переходу на новий календар

Цікаво, що в зустрічі Маланки та Василя на Щедрий вечір є також міфологічне обґрунтування. Зокрема, згідно зі слов'янським повір'ям, у матері всіх богів Лади була дочка Миланка, яку викрав злий змій і ув'язнив у підземному царстві. Її врятував той самий Безпальчик-Васильчик, після чого Миланка і Васильчик закохалися й побралися.

Традиції старого Нового року

Одна з найвідоміших традицій, яка дотримується й дотепер, – це приготування Щедрої куті. З давніх-давен її потрібно було варити з цільної пшениці, а сама каша могла бути як солодкою, так і солоною, зі шматочками сала або м'яса. Обов'язковою стравою до староноворічного столу були пироги, вареники й млинці із сиром. Цією їжею пригощали гостей, які ходили від хати до хати з піснями і сценками.

Кутя – одна з головних страв на столі в старий Новий рік

Також обов'язковою стравою на святковому столі була свинина. Відомо, що святий Василь – покровитель свинарів, тому господарі намагалися заколоти до цього свята цілого порося й подати до столу, щоб рік був безнапасний і врожайний. Свинина також фігурує в безлічі щедрівок і народних приказок, що підтверджує її традиційність.

Водночас споконвічно український обряд перевдягання "на Маланки" полягає в перевтіленні у тварин і фольклорних персонажів для того, щоб розповісти сім'ям про свято. За традицією, увечері 13 січня молодь переодягається й ходить від хати до хати з щедрівками, танцями й піснями. До того ж у Маланку переодягається неодружений хлопець, а у Василя – дівчина. Також у маскараді беруть участь такі герої, як дід, баба, циган із циганкою, коза і чорт. Після обходу всіх найближчих будинків щедрувальники спалюють дідуха на перехресті, розпалюють велике вогнище і стрибають через нього для того, щоб захистити учасників дійства від нечисті.

Українські переодягання на свято Маланки

Як тільки встане сонце 14 січня, хлопчики й неодружені хлопці йшли посівати в будинках сусідів різними видами зернових культур. Традицію посівання в перший день Нового року придумали ще до приходу християнства. Уже пізніше її пов'язали з Різдвом, а тепер усі ходять посівати на старий Новий рік.

Прикмети на старий Новий рік

Зі старим Новим роком українці з давніх часів пов'язували забобони та прикмети. Наприклад, поганою прикметою було зустрічати Новий рік у старих і ношених речах, а також в одязі темного кольору. Крім того, 13 січня було заборонено виносити сміття, злитися і сваритися з людьми навколо.

Янгол на тлі ялинки

Також поганими прикметами в День Меланки є:

  • перераховування дрібних грошей (рік буде безгрошовим і гірким);

  • вимова слова "тринадцять" (число чорта згідно з українськими віруваннями);

  • давати або брати гроші в борг (щоб не залишитися в боргах на цілий рік);

  • таїти зло на інших.

Але є й добрі прикмети старого Нового року. Наприклад, якщо вранці 14 січня в дім першим увійде хлопець із гарної й небідної сім'ї, то в господарів буде все добре. А ось якщо першою ступить на поріг жінка, ще й з рудим волоссям, то чекати цього року біди.

Традиційні ворожіння

Також ніч зустрічі Маланки й Василя – найкращий час для ворожінь на кохання й дівочу долю. Незаміжні дівчата збиралися саме цієї ночі, щоб дізнатися майбутнє. Адже, за старовинними українськими віруваннями, ніч на 14 січня стирає всі межі з небом та іншими світами.

Багато традиційних ворожінь у сучасних умовах неможливі, адже в минулих століттях українки використовували свійську худобу та різні атрибути домашнього господарства. Але деякі з них можуть бути застосовні й в сучасних реаліях.

Ворожіння з чашками. Кожна учасниця бере по одній чашці й кладе/наливає в неї щось одне з цього: монету (означає багатство), цукор (солодке і веселе життя), воду (стабільне життя без змін), цибулю (сльози), хліб (достаток і врожайність), каблучку (пишне весілля), сіль (до нещастя). Після цього варто заплющити очі й вибрати чашку навмання. Що виявиться в обраному посуді, те й станеться цього року.

Ворожіння на папері. Учасниці ворожіння бгають аркуш паперу, кладуть на перевернуту тарілку й підпалюють. Згорілий жмуток підносять до стіни, щоб від нього падала тінь. Який образ побачать першим – те й чекатиме найближчим часом.

різдвяні ворожіння

Ворожіння на свічках. Знадобиться посудина з водою, шкаралупа від волоських горіхів і кількість свічок, яка дорівнює кількості тих, що ворожать. Свічки закріплюються в шкаралупі, а опісля йдуть "у плавання". Чия свічка догорить першою, та й вийде заміж. А ось якщо свічка потоне, її власниця ризикує ніколи не одружитися.

OBOZREVATEL раніше повідомляв, коли в Україні колядують, щедрують і посівають у 2021 році. Колядувати в Україні заведено на 7 січня, а щедрувати – 13-го. Уранці 14 січня хлопчики виконують пісні з побажаннями господарям здоров'я, добробуту й процвітання та всипають підлогу передпокою зерном.

Старий Новий ріксвятаворожіннятрадициисвято