День Василя Великого: що не можна робити в свято

У четвер, 14 січня, віряни в Україні та інших країнах вшановують пам'ять святителя Василія Великого – одного з отців Церкви та найбільш шанованих святих.

У народі ця дата відома як Василів день, або День Василя, а напередодні відзначається Василів вечір (Щедрий вечір). OBOZREVATEL пропонує дізнатися про головні традиції, обряди, історію, прикмети і заборони свята.

Святий Василій народився в Кесарії (зараз – територія Туреччини) 329 року. Походив він зі знатного християнського роду: його дідусь і бабуся постраждали під час гонінь за Діоклетіана, дядько і двоє братів були єпископами, сестра Василя – преподобна Макрина. Святий отримав гарну освіту, навчаючись у школах Кесарії, Константинополя і Афін.

Наприкінці 350-х років Василь хрестився і став вести аскетичне життя; був висвячений на священика. 370 року став єпископом Кесарії, повністю присвятивши себе служінню Церкві.

Святитель проповідував слово Боже, закликаючи до любові до ближнього і допомоги нужденним, активно боровся з аріанською єрессю та відстоював віру в Пресвяту Трійцю. Крім того, він прославився як законодавець чернецтва на Сході і Заході, автор численних богословських праць, вчений, наставник і як один з найсвітліших представників грецької Церкви того часу.

• У церквах 14 січня виконується літургія, написана святителем Василем Великим, – усього вона служиться десять разів на рік. Літургія святого Василя відрізняється від літургії Іоанна Златоуста більш об'ємними молитвами і більш протяжним наспівом.

• Увечері 13 січня, напередодні Василя, здавна відзначається Щедрий вечір, або Василів вечір, Маланка. У цей час у народі традиційно влаштовували багаті застілля, щедрували та проводили обряд водіння кози: хлопці перевдягалися на тварин і ходили від хати до хати з жартівливими піснями і сценками.

• 14 січня українці також відзначають Старий Новий рік, найважливішою традицією якого є засівання (Василь Великий у наших предків вважався покровителем землеробства). За правилами обряду, посівати повинні тільки хлопчики, юнаки й чоловіки, а жінка, яка першою зайшла до хати, завжди була поганим знаком.

• Посівати починають з самого раннього ранку, ще до світанку. Посівальники ходять від хати до хати, співаючи посівалки, пісеньки з побажаннями різних благ господарям, і розсипаючи зерно.

• За столом у Старий Новий рік збирається вся родина. Люди просять вибачення за все одне в одного, а також загадують бажання.

Існує ряд забобонів, пов'язаних зі святкуванням Старого Нового року та Дня Василя, згідно з якими забороняється:

• посівати жінкам;

• пускати 14 січня жінку першою до хати;

• рахувати монети й дрібні купюри, щоб не проливати сльози в майбутньому;

• брати й давати гроші в борг.

• Хурделиця або заметіль у ніч на Василя – рік буде неспокійним.

• Сніг і туман – до багатого врожаю.

• Почути незвичайний дзвін уранці – до поповнення.

• Іній на деревах – до врожайного року.

Раніше OBOZREVATEL публікував смішні щедрівки для дорослих, українські щедрівки для дітей та розповідав, як правильно посівати на Старий Новий рік і що не можна робити під час обряду. Також повідомлялося, коли саме прийнято щедрувати й посівати в Україні.