Шоу Кияни

/ Блоги - Краса

Нова спідня білизна береглася лише для лікаря

21.9т

Українська письменниця Tamriko Sholi, одна з моїх улюблених блогерів, написала пост про жіночність і виставила приз за кращу історію на цю тему - розкішну спідню білизну. Там стільки цікавого від різних жінок!

Я часто думаю про те, що, хто і як формували моє ставлення до себе самої, як до жінки. І якою б я була, якби виховувалась в іншому оточенні? І якою я хочу бути? Думаю і уявляю. Далі - роблю. Йду до того придуманого образу. Повільно, але впевнено.

В дитинстві мені дуже рідко говорили, що я красунечка. Або я просто не пам'ятаю. Зате чітко чую в голові настанови прикривати шию, бо задовга, коліна - загрубі, не шепелявити і тд. Критика, звісно, завжди була з благих намірів і мала би робити мене кращою. Натомість я ставала не сильнішою, а закомплексовнішою і, звичайно ж, критичнішою до себе.

Вчили також, що весь час треба бути при ділі. Полежати просто так серед білого дня можна було лише в неділю після церкви або коли слабий.

Я нічого не знала про догляд за тілом, за шкірою, про час для себе, про місячні, статеві стосунки, про стиль чи щось подібне.

В нас завжди були проблеми з водою і повністю ми купались зазвичай лише в суботу. В інші дні - окремі частини тіла. Завжди швиденько так - зайшов, помився і вийшов. Ніякого тобі бальзаму, молочка, маски, пінки і тд. Навіть пізніше, коли вже була ванна, ніхто в ній не лежав у воді.

В 90-х роках нова спідня білизна береглася для лікаря, але за іронією, коли у 18 мене раптом не відпустили з лікарні, щоб терміново зробити операцію на грудях, я була в старих зіпраних трусах.

Мені треба було роздягнутися до пояса і пройтися через нескінченну кімнату до операційного столу, довкола якого крім лікаря стояли студенти-практиканти.

Цей момент так і залишився в пам'яті як найстрашніша мить того дня.

Я не мала образу жінки, яка вміє по-справжньому любити себе ані в дитинстві, ані в юності. Хіба в школі моя вчителька Natalia Mylyanyk давала надію на зцілення своїм вмінням красиво одягатися, носити прикраси та робити манікюр.

Мама ж мала нас трьох дітей, городи і три десятиліття пропрацювала в шкільній їдальні. Вона настільки звикла до важкої роботи, що заледве вийшла на пенсію під нашим тиском. Як то без роботи? Світ вмить мав рушитись.

Мій шлях до жіночності почався лише 7 років тому, у 30. Тоді я твердо повірила, що хочу і можу по-іншому. Бо була вже на дні і не мала іншого виходу.

Крок за кроком з того часу я будую нову себе - таку, що вигадала собі сама. Приміряю різні образи, граю різні ролі, пишу власний сценарій, відроджую сексуальність, відрощую внутрішній спокій та довіру.

Дивлюсь в дзеркало на себе і прошу пробачення. В самої себе. За нелюбов.

Купую собі, дозволяю, питаю себе і намагаюся чути.

І, знаєте, все майже було вдалося. Аж поки рік тому ми не взяли з дитбудинку нашу Умку. Маючи двох кровних синів і думаючи, що я вже вся така жіноча, раптом сталося сильне загострення. Донька, як провокація. Як тренер з ніжності, розслабленості, прийняття жінки в ній і в собі.

Оо, то я лише на старті))

Лише на старті.

Не знаю, скільки триватиме ця дорога до своєї жіночої суті, може все життя, але думаю, знаком, що пункт призначення близько, буде такий момент:

я дивитимусь на цю 3-річну непосидючу красуню і відчуватиму ТИШУ.

Тільки тоді я зможу сказати, що таки щось знаю про жіночність.

П.с.

Розкажіть, будь ласка, що для вас означає бути жіночною?

Чоловіки, якщо читаєте, напишіть мені свою думку на цю тему - як це бути справжньою жінкою?

Дуже цікаво)

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

Читайте всі новини по темі "родина" на сайті "OBOZREVATEL".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

5
Коментарі
7
4
Смішно
67
Цікаво
17
Сумно
4
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані
Жартенко Анастасия
Жартенко Анастасия
І в 70 х і в 90 були в мене і книжки, і білизна, і ресторани. Так, я навчілася заробляти. І малювала, і робила креслення студентам, а в 18 років займалася спекуляцією, а потім була бригада і строїли в селах, а потім в 90 х магазин, а потім фірма.... Хочіш бути чмом - будеш, хочіш гарно жити.... роби щось.
Показати коментар повністю
Михайлюк Ігор
Михайлюк Ігор
Таких історій, як Ваша дійсно безліч і нагадують мені моє хлопчаче дитинство... Ця хуєта, що тут пише коменти про лічильники для води, просто не знає, що вода береться з криниці і вона там дуже холодна. І щоб помити щось інше крім обличчя її треба гріти. Про труси окрема тема. Якщо про жіночі труси легка промисловість ще хоч трохи думала, то чоловічі шили з якихось таких корольових відходів, що тепер не розумієш, як таке можна було носити. Але ж носили... А взуття.... Минулого не повернеш, звичайно... Успіхів Вам у всіх напрямках!!!
Показати коментар повністю
Махал Махалыч
Махал Махалыч
Шо это за бред?
Показати коментар повністю

Блоги / думки

ads pixel