Поліція: ставити на коліна - це практика поліцейських по всьому світу

Речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко заявив, що поліцейські, які поставили на коліна протестуючих під Верховною Радою, не мали на меті навмисне принижувати активістів.

Про це він написав на своїй сторінці в Facebook .

"Нетривале перебування затриманого на колінах перед посадкою в транспорт - це ніяке не приниження, а загальновживана поліцейськими різних країн тактика забезпечення особистої безпеки співробітника, шляхом приведення затриманого в підконтрольне положення. Це виключає можливість раптового нападу на нього. Саме тому, щоб не тримати на холодній погоді затриманих, лежачи на снігу обличчям вниз, був обраний такий спосіб контролю", - зазначив Шевченко.

Читайте: Наметове містечко під Радою знесений: всі подробиці

Також спікер додав, що затриманим, які сиділи на вприсядки або стояли на колінах, дозволили спілкуватися між собою і курити. Шевченко заявив, що "ступінь жорсткості дій поліції не була надмірною", з огляду на досвід постійних зіткнень мітингувальників. На його думку, їх "агресивне налаштування", а також оперативна інформація спонукали до саме таких дій, тим паче згадуючи про трагічний досвід 31 серпня 2015 року, коли під Верховною Радою граната забрали життя чотирьох нацгвардейцев.

Як повідомляв "Обозреватель", в суботу, 3 березня відбулася "зачистка" наметового містечка, яке було розгорнуте під будівлею Верховної Ради ще в жовтні 2017 року. В результаті відбулися зіткнення між поліцією і протестуючими, після чого силовики затримали кількох активістів. Під час очікування посадки затриманих в спецтранспорт поліцейські наказали їм стояти на колінах .

Через кілька годин затриманих протестувальників відпустили. Незважаючи на активний опір, наметове містечко під Радою було повністю демонтоване.

Зачистка наметового містечка викликала ажіотаж в соцмережах . Так, багато користувачів схвалили дії правоохоронців, відзначаючи, що тепер зі столиці України прибрали табір дискредитації мирних протестів.