Не лише "Титанік": підбірка найкращих романтичних фільмів
Романтичне кіно не старіє. Від класичних історій до сучасних ромкомів, любов на екрані продовжує бути головним доказом того, що почуття – найсильніша рушійна сила в житті. Це історії про тих, хто здатен любити, помилятися й починати все спочатку.
"Титанік" визначив нову епоху романтичного кіно. З того часу режисери десятки разів намагалися повторити його магію – створити історію кохання, яка торкнеться серця та змусить вірити в долю. Експерти зібрали добірку десяти романтичних стрічок, які не поступаються легендарному "Титаніку". У кожній із них – біль, надія і момент, коли кохання перемагає все.
"Ла-Ла Ленд" (La La Land, 2016)
Музика, світло і кохання на тлі Лос-Анджелеса. Вона – молода акторка, він – джазовий піаніст. Разом вони шукають шлях між мрією і почуттями. Фільм Дем’єна Шазелла з Еммою Стоун і Райаном Ґослінґом – це історія про те, як іноді треба вибирати між любов’ю і власною дорогою. "Ла-Ла Ленд" – історія для всіх, хто вірить у кохання, навіть якщо воно не завжди має щасливий фінал.
"Реальна любов" (Love Actually, 2003)
Десять історій, переплетених Різдвом і почуттями. Цей фільм давно став класикою – легким, щирим і зворушливим. Г’ю Ґрант, Колін Ферт, Кіра Найтлі, Емма Томпсон, Ліам Нісон – акторський склад, який створює справжнє диво. "Реальна любов" доводить: любов буває різною – смішною, болісною, безнадійною, але завжди вартою переживання.
"Народження зірки" (A Star Is Born, 2018)
Бредлі Купер і Леді Ґаґа в сучасному переосмисленні класичної історії. Вона – талановита співачка, він – музикант, який втрачає себе. Разом вони створюють музику, що болить і надихає. Їхня любов – як пісня, сповнена пристрасті та самопожертви. Ця версія "Народження зірки" – найемоційніша з усіх попередніх, а пісні Shallow і Always Remember Us This Way стали гімнами справжнього кохання.
"Назви мене своїм ім’ям" (Call Me by Your Name, 2017)
Фільм Луки Ґуаданьїно переносить у сонячну Італію 1983 року. Молодий Еліо (Тімоті Шаламе) переживає перше кохання до старшого Олівера (Армі Гаммер). Це історія про ніжність, пізнання себе й біль втрати. "Назви мене своїм ім’ям" – це поетичний портрет юності, де любов не має меж і визначень, лише глибину.
"Мій хлопець – псих" (Silver Linings Playbook, 2012)
Девід О. Рассел зібрав непересічну історію про двох людей із травмами, які знаходять одне одного. Патріціо (Бредлі Купер) і Тіффані (Дженніфер Лоренс) вчаться знову довіряти – собі, життю, коханню. Це не класична мелодрама, а щира, жива історія про те, як дві зламані душі можуть скласти єдину картину щастя.
"Мулен Руж" (Moulin Rouge, 2001)
Париж, кінець XIX століття, світ музики, пристрасті й театру. Молодий поет (Юен Макґреґор) закохується в блискучу куртизанку Сатін (Ніколь Кідман). Вони живуть коханням, яке приречене з першої миті. "Мулен Руж" – вибух кольору, музики й болю, гімн божевільним романтикам, які все одно обирають любов.
"Одного разу" (Once, 2007)
Ірландський фільм без голлівудського блиску, але з щирістю, яку не підробиш. Двоє музикантів – Він (Ґлен Гансард) і Вона (Маркета Ірґлова) – зустрічаються на вулицях Дубліна, щоб створити пісню, що стане їхнім спільним почуттям. "Одного разу" – історія про мить, яка може змінити все.
"Вічне сяйво чистого розуму" (Eternal Sunshine of the Spotless Mind, 2004)
Що, якби можна було стерти спогади про того, кого колись любив? Джоел (Джим Керрі) і Клементіна (Кейт Вінслет) проходять через процедуру забуття, і розуміють, що навіть пам’ять не здатна знищити справжнє почуття. Це фільм про те, що любов і біль – невіддільні, а минуле варте того, щоб його пам’ятати.
"Гора Брокбек" (Brokeback Mountain, 2005)
Енніс (Гіт Леджер) і Джек (Джейк Джилленгол) – двоє ковбоїв, чия історія кохання розгортається на тлі американського Заходу. Заборонене, складне, справжнє. "Гора Брокбек" – це фільм, який зруйнував стереотипи й показав, що любов не знає статі, часу чи меж. Рядок "Якби ж я знав, як тебе забути" став символом невимовного болю, який буває лише від великого почуття.
"Щоденник пам’яті" (The Notebook, 2004)
Вічна історія про Ноя (Райан Ґослінґ) і Еллі (Рейчел МакАдамс), які закохалися в 1940-х і пронесли це кохання через усе життя. Роман Ніколаса Спаркса ожив на екрані, ставши еталоном мелодрами. "Щоденник пам’яті" нагадує: справжня любов не минає – вона просто змінює форму. І, можливо, саме тому фінал фільму викликає сльози навіть у тих, хто вважає себе циніками.
Раніше OBOZ.UA публікував трейлер фінального сезону "Дивних див", він обіцяє глядачам дещо справді епічне.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.