Яким був Ужгород у 30-х роках: історичні фото

Гортайте архівні світлини, щоб побачити, яким був Ужгород у 1930-х роках, коли в самому центрі міста ще відкрито шуміла річка Малий Уж. Ви дізнаєтеся, як гамірна площа Сечені (нині Корятовича) поєднувала колоритну торгівлю, перші затишні кав'ярні та побутові виклики міжвоєнної доби.

У соціальній мережі Фейсбук спільнота Made in Uzhhorod показала раритетні знімки, що дозволяють зануритися в атмосферу старого міста та відкрити для себе таємниці, які сьогодні надійно приховані під ужгородською бруківкою.

Ці світлини дозволяють сучасному поколінню зазирнути вглиб історії та побачити автентичний вигляд Ужгорода майже столітньої давнини. Оприлюднені кадри відтворюють унікальний архітектурний та природний ландшафт, який назавжди змінився внаслідок масштабної урбанізації XX століття.

Головною особливістю цих історичних хронік є зображення нині втрачених локацій, зокрема відкритого русла річки Малий Уж та старовинних торгово-аптечних споруд. Завдяки візуальним свідченням очевидців стає зрозуміло, як саме тогочасна чехословацька доба вплинула на формування сучасного міського простору.  

Таємниця прихованої річки Малий Уж

Перший знімок зображує береги Малого Ужа – колишньої лівої притоки головної водної артерії міста. У ті роки цей потік вільно протікав просто неба через центральну частину міста в районі сучасних вулиць Підградської та Фединця. Річка відігравала критичну роль у життєдіяльності Ужгорода, адже допомагала регулювати руйнівні повені у 1920-х роках та слугувала природним дренажем.

Проте вже у 1936 році з міркувань санітарії та розширення доріг влада прийняла рішення заховати потік у підземні колектори, де він протікає й донині. Сьогодні ця замурована річка перетворилася на міську метафору прихованих скарбів, надихаючи екологів на нові проєкти, а краєзнавців – на створення міських легенд.

Друга віднайдена світлина показує аптеку "Святий Антоній", яка функціонувала на тогочасній площі Сечені (зараз – площа Корятовича). Ця локація мала репутацію головного торгівельного серця Ужгорода, де щодня вирувало гамірне базарне життя.

Поблизу Малого Ужа також знаходився популярний тогочасний заклад – кав'ярня "Золотий ключ", що належала Мартону Горвату і розташовувалася на самому березі річки ще наприкінці XIX століття.

Попри свій колорит, тогочасна площа Сечені створювала чимало клопоту для міської управи та місцевих жителів через хаотичну торгівлю. На ринку просто неба продавали абсолютно все, проте умови збуту хліба та свіжого м'яса не відповідали жодним гігієнічним нормам. Свіжина лежала на звичайних дерев'яних настилах, а домашні ковбаси розвішували на придорожніх жердинах просто в пилюці, яку здіймали селянські вози.

Особливо нестерпною ситуація була в кінці площі, де біля самого каналу Малого Ужа тулилися ятки м'ясників та пекарів, через що мешканці навколишніх будинків цілий рік потерпали від смороду. Для розв'язання цієї проблеми ще у 1904 році міська управа оголосила конкурс на зведення закритих критих павільйонів напроти пошти, один з яких зрештою збудували, що поклало край епосі стихійного безладу.

OBOZ.UA пропонує дізнатися, як давно в Ужгороді висадили сакури.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.