Яким був Тернопіль під час Першої світової війни: історичні фото

Літо 1917 року в полях поблизу Тернополя стало одним із найдраматичніших епізодів Першої світової. Наступ російських військ під проводом Керенського на Східному фронті захлинувся і австро-німецькі війська перейшли у контрнаступ і стрімко посунули на схід.

Саме цей момент зафіксував на плівку невідомий фотограф. Серію знімків, зроблених приблизно у липні 1917 року опублікувала Facebook-спільнота "Мандрівка старим кордоном". У цей час під Тернополем зосередилося потужне угруповання союзних військ, яке готувалося до вирішального удару. Їхню роботу ми і бачимо на знімках.

Артилерія була головною ударною силою цієї кампанії. Перед наступом австро-німецькі батареї методично обстрілювали російські позиції, придушуючи вогневі точки і руйнуючи укріплення. Гармати різних калібрів – від легких польових гаубиць до важких знарядь – розгорталися на заздалегідь підготовлених позиціях.

Рівнинна місцевість із пагорбами навколо Тернополя дозволяла використовувати артилерію ефективно. Після прориву фронту артилерія рухалася слідом за піхотою, підтримуючи переслідування ворога і не даючи росіянам закріпитися на нових рубежах.

Звісно, без стійкого зв'язку наступальна операція такого масштабу була б неможливою. Зв'язківці прокладали телефонні і телеграфні лінії від штабів до передових позицій, забезпечували передачу команд між піхотними підрозділами і артилерійськими батареями. Під час активного маневреного бою, а саме таким був контрнаступ 1917 року на відміну від звичної позиційної тяганини, роль зв'язку зростала багаторазово. Дроти тяглися через поля і яри, їх постійно рвало артилерійським вогнем, і зв'язківці під обстрілом відновлювали лінії. Паралельно використовувалися кур'єри на конях і перші польові радіостанції.

Прив'язні аеростати – характерна картина для Першої світової – під Тернополем виконували роль повітряних спостережних постів. Підіймаючись на кілька сотень метрів, спостерігачі в підвісній корзині бачили далеко за лінію фронту: могли коригувати артилерійський вогонь, відстежувати пересування ворожих колон і виявляти резерви, що висуваються. Аеростат залишався нерухомим орієнтиром у небі і був вразливою ціллю, тому його охороняли зенітні гармати і патрулі авіації. Над Тернопільщиною у липні 1917-го аеростати фіксували відступ російських частин і допомагали артилерії наздоганяти колони, що відходили.

Разом ці три складові – вогонь, управління і розвідка – утворювали ту систему, яка дозволила австро-німецьким військам менш ніж за два тижні пройти від зупинених позицій до зайнятого Тернополя. 25 липня 1917 року місто перейшло під контроль союзних військ. Фотографії, зроблені в цей період, фіксують армію в момент її найбільшого успіху на цій ділянці фронту.

Раніше OBOZ.UA показував, яким був річпорт Черкас понад 60 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.