Стильні і усміхнені: який вигляд мали містяни у Рівному майже 100 років тому. Історичні фото

Фотографії рівненських вулиць 1920–30-х років стали унікальним свідченням історичної епохи. Чоловіки носили костюми й капелюхи, жінки – ошатні сукні, стильні сорочки, спідниці і пальта. На відміну від пізнішого радянського періоду, коли зовнішній вигляд часто уніфікувався і стандартизувався, міжвоєнне Рівне залишалося відкритим до індивідуального стилю і впливів європейської культури.

Радянська держава не заохочувала проявів смаку чи самовираження. Одяг ставав функціональним засобом у масовому виробництві. Епоха СРСР принесла контроль, підозри й пропагандистський стандарт "скромності". У мережі оприлюднили архівні історичні світлини столітньої давнини, що демонструють справжній стиль та елегантність жителів Рівного у дорадянський період.

У 1920–30-х роках вже активно розвивалася сфера фотографії. Зросла і потреба у впорядкуванні діяльності вуличних фотографів. Наприклад, Рівненська міська влада встановила чіткі вимоги: знімати на вулицях дозволялося лише за наявності офіційної ліцензії.

Щоб отримати ліцензію, фотограф мав надати до повітового староства низку документів: медичну довідку, підтвердження стажу роботи підмайстром, свідоцтво про складання екзамену, а в окремих випадках – довідку про незаможність для звільнення від податків.

Після цього він отримував право на офіційну діяльність, але мусив постійно мати при собі ремісничу карту свого роботодавця та реєстраційний номер. Перевірки могли відбуватись у будь-який час з ініціативи поліції чи адміністрації.

Фотографування було заборонено поблизу державних, військових і самоврядних установ. Особливо ретельно регулювалося знімання в громадських місцях, наприклад, у парку князів Любомирських на "Гірці" чи в період проведення Великих Торгів Волинських.

У 1936 році трапився показовий випадок: майстер Меєр Ліберман звернувся з проханням дозволити йому знімати відео на вулицях Рівного. Хоча фотографія вже стала звичною справою, до кінозйомки ставилися з підозрою. Влада відмовила, вказавши, що діяльність відеооператора може становити загрозу пішоходам. У скарзі до повітового старости Ліберман наголошував, що вже мав таку ліцензію з 1932 року, ніколи не порушував закону і веде порядний спосіб життя. Він просив переглянути відмову, посилаючись на завдану моральну шкоду. Хоча результат звернення невідомий, цей епізод ілюструє обережність влади у ставленні до нових медіа.

Поступово професійна спільнота фотографів почала самоорганізовуватися. 25 жовтня 1930 року у Рівному була зареєстрована спілка фотографічних працівників, яка на момент створення налічувала 14 членів.

Серед відомих рівненських фотографів і власників салонів були Долінко, Гальперін, Німен, Гаско, Гапан. Саме вони найчастіше оформлювали дозволи для своїх співробітників. Їхні архіви – цінна візуальна спадщина, завдяки якій можна побачити обличчя, одяг, погляди та настрій рівненців міжвоєнного періоду.

Також OBOZ.UA публікував архівні фото Рівного періоду 1940-х.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.