Родич Тараса Шевченка зробив унікальні кадри його Батьківщини: архівні фото

Родич Тараса Шевченка зробив унікальні кадри його Батьківщини: архівні фото

Світлини дозволяють відчути атмосферу минулого та побачити, як жили люди понад століття тому. Особливо цінними є зображення місць, пов’язаних із видатними постатями української культури. Такі кадри збереглися завдяки художнику й фотографу Григорію Шевченку – родичу Тараса Шевченка.

Його роботи зафіксували життя батьківщини великого поета наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Сьогодні ці архівні фото є важливим історичним і культурним свідченням минулої епохи.

Хата у селі Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного

Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, Григорій Іванович і Катерина Якимівна Шевченки, були кріпаками поміщика Павла Енгельгардта. У родині було кілька дітей: старша сестра Катерина, брат Микита, а також молодші сестри і брат.

У 1816 році родина переїхала до села Кирилівка, звідки походив батько поета. Саме це село стало місцем дитинства майбутнього Кобзаря. Тут він зростав, пізнавав селянський побут і вперше відкрив для себе світ народної культури, що згодом сильно вплинуло на його творчість.

Дитинство Тараса Шевченка минало у складних умовах селянського життя. Родина була кріпацькою, тому змушена була працювати на пана. Проте навіть у таких обставинах хлопець рано виявив інтерес до навчання і книжок.

Восени 1822 року він почав учитися грамоти у місцевого дяка на прізвище Совгир. Саме тоді Шевченко вперше знайомиться з духовною літературою та творами українського мислителя Григорія Сковороди. Ці ранні знання стали важливою основою для формування його світогляду.

Григорій Петрович Шевченко народився у 1868 році і був внучатим небожем Тараса Григоровича Шевченка. Він працював художником і фотографом, а значну частину своєї творчості присвятив зображенню рідного краю. У період, коли фотографія лише починала активно розвиватися, він створював високохудожні світлини та фотолистівки, на яких відображав життя українського села. Його фотографії сьогодні мають не лише мистецьку, а й історичну цінність, адже вони документують вигляд і побут села Кирилівка – батьківщини родини Шевченків.

Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Село Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Село Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Побут у селі Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного

Особливу цінність становлять портрети місцевих жителів. Вони відображають типажі українських селян того часу, їхній одяг, звички та повсякденний побут. Завдяки таким кадрам дослідники можуть краще зрозуміти соціальне і культурне середовище, у якому формувалася українська національна культура ХІХ століття.

Фото місцевого жителя. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Народні традиції. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Село Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Місцеві жителі. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Побут у селі Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Портрет. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Фото місцевої жительки. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
Побут жителів села Кирилівка. Джерело: Фото Г.П.Шевченко. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного

Сьогодні архівні фото Григорія Шевченка використовують історики, етнографи та мистецтвознавці. Вони допомагають відтворити вигляд українського села, побут селян і природний ландшафт Звенигородщини.

OBOZ.UA раніше розповідав про цікаві факти про Тараса Шевченка, які рідко розповідають у школі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.