Полтава у 1944-му: опубліковане фото, зроблене військовим США
Полтава завжди посідала особливе місце на стратегічній мапі Європи завдяки своєму вигідному географічному розташуванню та статусу важливого транспортного вузла. У роки Другої світової війни місто перетворилося на ключовий осередок міжнародної військової співпраці, ставши центром унікальної повітряної операції союзників.
Саме тут перетиналися інтереси глобальних держав, що об’єднали зусилля заради наближення спільної перемоги над нацизмом.
Нещодавно спільнота "Стара Полтава" опублікувала унікальний архівний знімок, який демонструє вигляд обласного центру у 1944 році. Світлина була зроблена лейтенантом Військово-повітряних сил США Дональдом Борбі, який служив бомбардиром на літаках B-17 і займався аерофотозйомкою міста після завершення активних бойових дій.
Публікація цього кадру дозволяє сучасникам не лише побачити тогочасну архітектуру, а й глибше зрозуміти роль міста у масштабних авіаційних маневрах.
На фотографії зафіксовано панораму центральної частини Полтави, де чітко вгадуються обриси сучасних локацій. У центрі композиції розташована нинішня вулиця Небесної Сотні, а поруч із нею – впізнавана будівля Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Вгорі кадру видніється Корпусний парк, до якого простягається сучасна вулиця Соборності.
Лейтенант ВПС США Дональд Борбі (Donald Borbee) увійшов в історію як фотограф, чиї знімки мають значну документальну цінність. Зокрема, він зафіксував Полтаву в період Другої світової війни під час проведення операції "Френтік". Його фотоматеріали є вагомим свідченням присутності та діяльності американських військово-повітряних сил на території України.
Операція "Френтік"
Стратегія "човникових" ударів та дипломатичний успіх
Операція "Френтік" базувалася на інноваційній концепції "човникових" бомбардувань, яка дозволяла літакам не повертатися одразу на бази в Італії чи Британії. Замість цього важкі бомбардувальники приземлялися на радянських аеродромах для обслуговування, що значно розширювало радіус їхньої дії. Це давало змогу атакувати стратегічні об'єкти нацистів у Східній Європі, які раніше були недосяжними.
Політичне підґрунтя для такої співпраці було закладено під час Тегеранської конференції 1943 року. Президент США Франклін Рузвельт особисто обговорював це питання з Йосипом Сталіним, отримавши зрештою згоду радянського лідера. На Заході операція отримала іронічну назву "Frantic Joe" ("Несамовитий Джо"), натякаючи на псевдонім Сталіна.
Підготовка Полтавського авіаційного вузла, куди входили бази в Полтаві (№559), Пирятині (№560) та Миргороді (№561), відбувалася у надзвичайно стислі терміни. Радянські інженери зміцнювали злітні смуги для прийому важких "Літаючих фортець" B-17 та винищувачів супроводу P-51 "Мустанг". Полтава була обрана через своє ідеальне географічне розташування — майже на однаковій відстані від ключових авіабаз союзників у Європі.
Бойові вильоти в межах "Френтік" розпочалися в червні 1944 року і проходили у сім етапів. Американські екіпажі виконували нальоти на залізничні вузли та заводи, після чого сідали на Полтавщині для дозаправлення та відпочинку. Радянська сторона повністю взяла на себе логістику, охорону об'єктів та інженерне забезпечення.
Для ефективної роботи були створені спільні координаційні групи, де працювали перекладачі, щоб узгодити технічні стандарти. Попри мовні бар'єри, авіаторам вдалося налагодити побутову та військову взаємодію. Це був короткий період справжнього бойового братерства між представниками різних політичних систем.
Проте операція зіткнулася з серйозними проблемами, найболючішою з яких став нічний наліт німецької авіації на Полтавський аеродром у червні 1944 року. Ворог зміг знищити велику кількість американських літаків та запасів пального через недоліки в системі протиповітряної оборони. Ця подія призвела до зниження інтенсивності польотів та посилення заходів безпеки на базах.
Активна фаза співпраці тривала до вересня 1944 року, після чого операція була поступово згорнута через зміну ситуації на фронтах та зростання політичної напруги. Загалом операція продемонструвала можливість координації зусиль навіть попри наявні розбіжності між союзниками. "Френтік" довела, що складні стратегічні задуми можна реалізувати лише спільними діями.
OBOZ.UA пропонує переглянути світлину, якою була Полтава 100 років тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.