Чернівці у 1940 році: в мережі показали історичні фото
Чернівці – це місто з надзвичайно глибоким корінням, де перші поселення датуються ще епохою неоліту, а на околицях археологи досі знаходять сліди загадкової трипільської культури. Історики стверджують, що назва "чорного міста" походить від дубових стін давньої фортеці, збудованої галицьким князем Ярославом Осмомислом на березі Прута ще у XII столітті.
Протягом віків Чернівці бачили білих хорватів, тиверців, монгольських завойовників та молдавських воєвод, перетворюючись із прикордонного митного пункту на величну європейську столицю Буковини. Місто завжди славилося своєю полікультурністю, де в мирі співіснували різні народи, створюючи неповторний архітектурний ансамбль, який ми знаємо сьогодні.
Саме тут у 1408 році молдавський господар Александр Добрий підписав грамоту, яка стала першою офіційною згадкою про місто в історичних документах. Цей "маленький Відень" завжди був магнітом для торговців та митців, поєднуючи в собі східні традиції та західну елегантність.
Нещодавно користувач соціальної мережі Facebook Едвард Туркевич оприлюднив рідкісну добірку чорно-білих фотографій, що датуються кінцем червня та початком липня 1940 року.
На світлинах можна побачити панорами тогочасних вулиць, зокрема Strada Regina Maria (сучасні Головна та Героїв Майдану), та знайому кожному чернівчанину вежу Ратуші. Архівні фото демонструють не лише архітектуру, а й обличчя людей – радянських солдатів, які щойно увійшли в місто, та місцевих мешканців, чиє життя назавжди змінилося того літа. Особливу цінність мають зображення нині втрачених пам'яток, таких як монумент "Unirii" або димар старовинної броварні Штайнера.
Буковина під румунською короною (1918-1940)
У міжвоєнний період, коли Чернівці перебували у складі Румунії, місто залишалося потужним осередком українського культурного життя, попри жорстку політику румунізації. Тут продовжували діяти такі відомі товариства, як "Буковинський Кобзар", українські хори та театри, а також виходила щоденна газета "Час". Економіка міста процвітала: станом на 1936 рік у Чернівцях функціонувало понад 200 великих та малих фірм, що робило його важливим промисловим центром регіону.
Особливою гордістю тогочасних Чернівців була музична консерваторія, заснована у 1924 році, на сцені якої виступали легендарні Енріко Карузо та Федір Шаляпін. Архітектурне обличчя міста доповнювалося новими величними спорудами, як-от будівля Буковинської ощадної каси (нині Художній музей) у стилі віденської сецесії. Проте цей період стабільності раптово обірвався у червні 1940 року, коли внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа Північна Буковина була анексована Радянським Союзом.
Трагедія війни та радянська трансформація
Червень 1940 року приніс у Чернівці перші хвилі репресій та кардинальну зміну етнічного складу: німецьку громаду було переселено до Німеччини, а багато румунів виїхали за кордон. Радянська влада негайно взялася за ліквідацію українських та єврейських громадських організацій, заарештовуючи активістів та інтелігенцію. Невдовзі місто опинилося у вирі Другої світової війни, коли у 1941 році до нього увійшли німецько-румунські війська, що призвело до створення гетто та депортації єврейського населення.
У післявоєнний час, починаючи з 1944 року, Чернівці остаточно закріпилися як обласний центр у складі УРСР, почавши нову сторінку своєї розбудови. Головні магістралі міста отримали нові радянські назви, а архітектурний ландшафт поповнився типовими забудовами того часу, хоча історичне місто дивом уникло масштабних руйнувань.
Сьогодні ці старі фотографії 1940 року слугують німим нагадуванням про те, як крихко виглядає цивілізація перед обличчям великої політики та воєнних конфліктів.
OBOZ.UA пропонує переглянути архівне відео з Чернівців 90-х років.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.