Лелюк: КРУ в Держрезерві виявляє розкрадання часів моїх попередників

Осінь - пора закупівель, і не тільки для домогосподарок. Країна також поповнює свої запаси. Держрезерв, хоч і став з недавнього часу Агентством, у свідомості більшості українців все одно залишається засіками батьківщини.

Однак, незважаючи на прихід в Державне агентство резерву нової команди під керівництвом Олексія Лелюка, на заявлене масштабне реформування відомства, на "рятувальні" соціальні акції, коли саме Держрезерв допоміг збити ціновий ажіотаж і стабілізувати ціну на хліб завдяки своїм запасам, ця структура все одно залишається "під прицілом" критики.

Про те, що закуповується в "засіки" Батьківщини, за якою ціною, у кого, і як уникнути корупції, яка пронизала це славне відомство за всі попередні роки, "Обозреватель" поцікавився у Голови Державного Агентства резерву України Олексія Лелюка.

- Нещодавно у Верховній Раді був представлений проект бюджету на 2012 рік. Скільки перепало Держрезерву на закупівлі матеріальних цінностей? І який рівень фінансування в поточному році?

- На жаль, Держрезерву перепадає поки не дуже багато. Всього 100 млн. грн. із загального фонду держбюджету. Цього явно мало. Ми подавали пропозиції на 460 млн. грн. Інші гроші в наступному році, а це 515 млн. грн., Хочемо заробити самі від реалізації наших матеріальних цінностей.

Для порівняння: цього року у нас було 100 млн. грн. держфінансування на початку року і ще 100 млн. грн. нам виділили за результатами роботи у другому кварталі 2011 - го. Разом з тим, що ми заробили, вийшло 505 млн. грн. За рахунок нашого ресурсу і нашої ініціативи вже є позитивна динаміка ... Будемо її нарощувати.

- А як ви заробили ці 305 млн. грн.?

- Заробляємо одним чином: реалізуючи ті матеріальні цінності, які були закладені раніше. У процесі так званого освіження.

- Раз ми вже заговорили про освіження, то ви знаєте, що в пресі періодично пишуть про те, що ви продаєте продукцію за заниженими цінами "своїм" компаніям. Що ви можете про це сказати?

-У нас немає і не може бути поділу на "своїх" і "чужих", тому що аукціони з реалізації проводяться прозоро. Інформація про проведені торгах повністю відкрита: публікується в "Урядовому кур'єрі", на веб-сайті Агентства за місяць до проведення аукціонів. Тобто, всі бажаючі можуть подати заявку, взяти участь. Ми нікому не відмовляємо. Тому за півроку активної роботи Держрезерв продав досить велику номенклатуру товарів. Це і м'ясо, і чай, і залізо покрівельне і папір.

- А хто визначає ціну реалізованих товарів? Наскільки вона відповідає ринковій?

- Цінова політика по реалізованим товарам Держрезерву проходить трирівневу систему контролю. Спочатку ціну на основі моніторингів визначають експерти ДП "Резерв", потім свою рецензію на оцінку групи експертів дають незалежні фахівці, які ставлять свої підписи і юридично відповідають за ті висновки, які вони надали. Адже вони мають сертифікат на цей рід діяльності.

А потім цей ціновий звіт надсилається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі: це вже третій бар'єр, який гарантує, що ціни реалізації будуть відповідати ринковим позиціям. У вересні 2010 року було прийнято постанову КМУ № 905, яка визначила порядок реалізації матеріальних цінностей державного резерву. Відповідно до цього порядку, після того, як за місяць на нашому сайті і в офіційній пресі опубліковано повідомлення про те, ЩО ми будемо продавати і за якою ціною, ми запрошуємо до участі в аукціоні всіх бажаючих. І ціна, що пройшла потрійний фільтр, виставляється публічно.

- А що робити, якщо товар, виставлений на продаж, не реалізований?

- Якщо товар не знайшов свого покупця відразу, то наступне зниження ціни становить 20%. Таким чином, відповідно до постанови № 905, ми можемо знижувати ціну шість разів. І у нас були цього року такі прецеденти, коли ми продали товар тільки з шостої спроби.

- Може, не варто було цього робити, веди ви, фактично, віддаєте товар за безцінь?

- А яка альтернатива? Адже ми продаємо той товар, який був закладений нашими попередниками і який "відлежав" визначений законодавством термін зберігання. Коли цей термін підійде до кінця, ми будемо змушені товар просто утилізувати, причому, за свій (тобто державний) рахунок. А це - збитки для бюджету, який втрачає двічі - і на закупівлю товару і на його утилізації. Повірте, Держрезерв робить все можливе, щоб заощадити державні кошти і заробити "живу копійку" для поповнення своїх запасів.

- Що це був за товар, якщо не секрет?

- Не секрет: це був чай. "Чай" був закладений в попередній період і доставив нам багато клопоту. Я не хочу персоналізувати "чайну історію", тому, що подібних проблемних товарів у Держрезерві чимало. Аналогічна ситуація у нас склалася і з рибними консервами без сертифікатів, неясного походження. Ще була партія "масла", яка виявилася на перевірку спредом. Причому, ті, хто поставили його Держрезерву, вже засуджені: наскільки мені відомо, кримінальну справу було розглянуто в Полтавській області. Таким чином, в казну повернуться хоч якісь кошти, що важливо в нинішній економічній ситуації.

Так зване "масло" ми зможемо реалізувати, але тільки як товар для переробки. Тому, коли нас питають, чому ви продаєте дешевше, ніж купуєте, я намагаюся пояснити подоходчівее. Знаєте, напевно, у кожного українця в морозилці лежить шматок сала - його особистий "матеріальний резерв". І кожен знає: сало, яке, півроку пролежала в холодильнику, ніколи не коштуватиме, як свіже. Якщо ви сумніваєтеся, спробуйте вийти на базар і продати його поруч зі свіжим. Подивимося, за скільки вам вдасться його реалізувати.

- Але продукти, які ви реалізуєте, їстівні?

- Безумовно! У складі Держрезерву працює Науково-дослідний інститут "Ресурс", фахівці якого готують висновок про придатність та безпеки реалізації товарів, що зберігалися в Держрезерві. Якщо фахівці такий висновок представили, то ми гарантуємо повну "їстівність". Але в кожному разі, всі покупці проінформовані про якість і терміни зберігання продукції. Інша справа, що у нас на підприємствах ще закладені товари, що не відповідають нормам ГОСТ (ДСТУ) ...

На жаль, це "напрацювання" моїх попередників, але я взяв за правило ніколи не критикувати тих, хто працював тут до мене. Зате - і це я можу гарантувати як керівник - всі товари, які сьогодні закладаються в Держрезерв, абсолютне якісні.

Ми приділяємо питанням якості особливу увагу, виставляємо дуже жорсткі вимоги - не всі постачальники їх можуть витримати. Наприклад, м'ясо яловичини і зерно зберігається 2 роки, цукор-4 роки ... Ці норми строго витримуються, і постачальники несуть відповідальність за якість продукції та її "довговічність" до кінця всього терміну зберігання. Так що, будь-які спроби закласти невідповідні вимогам товари (а такі прецеденти цього року теж були) ми припиняємо, а товар повертаємо без оплати.

- О! Розкажіть: що вам намагалися підсунути і коли?

- Так, зовсім недавно. Може, місяць тому. Підсунути намагалися консерви свинячі, на яких були перебиті номера маркування. Мабуть, вони були несвіжі, але наш УкрНДІ "Ресурс" підробку виявив, тому що у нас є сертифікована лабораторія європейського рівня, здатна виявляти подібні речі. Підприємство, яке намагалося це зробити, буде відповідати в суді.

-А як же така "нехороша компанія" виграла тендер?

- Тендерні процедури, як ви знаєте, визначені законом. Згідно з його нормами, підприємства-учасники подають інформацію про свій статус і цінові пропозиції в закритих конвертах. Спеціально відзначу, що від потенційних постачальників вимагається "викладка" по 12 показникам, серед яких, насамперед, податкова і кредитна стійкість, а також фінансова благонадійність - адже підприємство має заплатити внесок за свою участь в торгах.

На засіданні Комітету зі закупівель ці конверти розкривають і перевіряють відповідність всіх документів, розглядають подані пропозиції. Перемагає той, чия пропозиція виявляється самим вигідним. Ось вам і весь "секрет". Тому Держрезерв апріорі не може "сортувати" учасників, пропонувати або відкидати ті чи інші компанії.

- Чому ж так виходить, що при розкритті конвертів весь час фігурує і часто виграє компанія ТОВ "Століцанвестбуд"? Зокрема, ви у неї купили м'ясні туші і зерно ...

- А знаєте, чим закінчилася історія поставки цих м'ясних туш?

- Ні.

- Компанія не змогла виконати контрактні умови. З того обсягу, який вона виграла на попередньому конкурсі (2050 тонн), змогла поставити тільки 1445 тонн. За законом, у такому випадку ми зобов'язані не повертати внесок за участь в аукціоні, а 50% від недопоставленого товару пред'явити як штрафних санкцій, і вимагати при цьому допоставки товару. Щоб було зрозуміло: рівень штрафних санкцій по відношенню до "Столицяінвестбуд" становить 11, 8 млн. грн, плюс 700 тис. грн. внеску відправляється до бюджету України. Крім цього ми вимагаємо допоставки товару. Так що нас складно запідозрити в упередженості або кулуарних домовленостях.

-Чому ця тема жива і актуальна? На жаль для мене, в Держрезерві на даний момент з дуже багатьох групах товарів немає мінімального рівня накопичення, передбаченого законом. Це стосується і м'яса, і зерна і консервів. Цей мінімум необхідно відновити, щоб Держрезерв міг виконувати свої прямі функції, гарантувати економічну та продовольчу безпеку. Але тут виникає інша проблема: добігає кінця термін зберігання товару, треба його негайно продавати. А ми не можемо! Щоб було зрозуміліше: якщо, наприклад, 1000 банок консервів у нас повинно бути завжди, то нижче цього мінімуму опуститися не можна. І ми повинні спочатку купити свіжий продукт (ті ж консерви), а тільки потім вже реалізувати той, чий термін придатності добігає кінця.

- А чому склалася така ситуація, при якій ви повинні весь час "поповнювати" засіки?

- По ряду причин. Щось було попросту вкрадено. Ті перевірки на наших підприємствах, які проводить КРУ, виявляють значні розкрадання, недопоставки, вчинені в попередні періоди. Наприклад, на підприємстві "Златодар" в Черкаській області ми виявили повну відсутність 53 тис. тонн зерна. І сьогодні ми змушені (хоча в планах цього не було) відновлювати ці обсяги, щоб вийти на мінімальний рівень накопичення.

Також ви, напевно, знаєте, що перший етап міжнародного аудиту підтвердив розкриті Контрольно-ревізійним управлінням України одіозні угоди, зроблені в кінці 2009-го початку 2010-го року. В результаті цих афер Держрезерв позбувся значних бюджетних сум і товарних поставок.

- Про які суми йдеться?

- За однією тільки афері "Гермес Трейд" в країну не повернулося 160 млн. грн. Це - закупівля цукру за передоплатою в лютому 2010 року, хоча передоплата бюджетними грошима заборонена законом. За цукор платили по 11 грн. за кг при вартості на ринку орієнтовно 7 грн. Причому, на склад ліг НЕ імпортний цукор-сирець, а цукор вітчизняного виробництва. Це міжнародна афера, тому що учасники знаходяться в різних країнах.

- Є шанс повернути гроші?

- Ми сподіваємося це зробити за допомогою міжнародних юристів і працюємо в даному напрямку. Я взагалі хочу зауважити, що Держрезерв ініціював понад 60 суден з метою повернути вкрадені кошти, які були "виведені" в попередні роки. Частина розкрадань була виявлена ??в 2010 році, частина - зовсім недавно. Але темпи розслідування нас, відверто кажучи, поки що розчаровують. Адже ми не прокурори, не міліція, ми не маємо відповідних повноважень. Можемо тільки сигналізувати в СБУ, ДПАУ, ГПУ. Хотілося би, користуючись нагодою, попросити правоохоронні органи більш оперативно реагувати на наші звернення-адже йдеться про державні кошти.

- Ви щось робите, щоб запобігти розкрадання в майбутньому?

- Зрозуміло. Почали з заміни керівників підприємств, що входять в систему Держрезерву, поміняли більше 30% директорів наших ГП. Підбираємо компетентних і незаангажованих людей. Ще один важливий момент: посилення критеріїв відповідності компаній - учасників аукціонів. Доступ на торги "лівим" компаніям тепер закритий: всі, хто має намір взяти участь у тендерах Держрезерву, повинні надати бездоганний пакет податкових, статутних документів, довести чистоту своєї кредитної історії, підтвердити, що у компанії немає проблем з правоохоронними органами. Крім того, зараз ми готуємо введення електронного документообігу, незважаючи на відсутність належного фінансування.

Коли я був призначений керівником Держрезерву, то мене вразило, що весь юридичний документообіг, документообіг мобрезерву (а це тисячі договорів на зберігання за все країні), до цих пір не переведений в електронну форму. Відповідно немає нормального обліку і контролю, а це найкоротший шлях до крадіжок.

- Скільки і чого зараз закуплено в "засіки"? Чи вистачить цих запасів у разі надзвичайних ситуацій?

- Цього року, з продуктів - це 1445 тонн м'яса, 400 тис. банок м'ясних консервів і 40 тис. тонн пшениці. З ПММ - 10 тис. тонн дизпалива, яке, по-перше, зимовий (на відміну від літнього, яке у нас зберігалося), по-друге, високоякісне, відповідне європейським нормам (Євро-4). Воно має хімічний склад, що дозволяє зберігати його п'ять років.

Зауважте, країни ЄС, США також переходять до принципів матеріального, а не фінансового резервування, тому що останні події в Японії чи Франції довели ефективність такого роду "запасів", коли можна оперативно використовувати те, що фізично зберігається в "засіках". Зрозуміло, цих запасів недостатньо: адже ми вже говорили, що першочерговим завданням є сьогодні відновлення мінімуму накопичення. Але, тим не менш, Держрезерв готовий "підставити плече", як це було в березні, коли ми змогли збити ціновий ажіотаж на борошно і до нового врожаю утримати ціни на соціальний хліб - завдяки тому, що в "засіках" були необхідні запаси пшениці. Після переробки ми запропонували на ринок борошно по 2400 грн. за тонну, коли комерсанти накрутили її до 3400 грн.

- Але ось говорили, що пшеницю ви купили задорого ...

- Так кажуть ті, хто не компетентний в даному питанні, або переслідує якісь приховані цілі. Купуючи пшеницю нового врожаю Держрезерв ставить перед собою відразу кілька завдань: відновити "зерновий мінімум", закласти на зберігання зерно високої якості, дотримати географічний принцип (тобто, розподілити запаси рівномірно по всіх регіонах, щоб у разі надзвичайної ситуації транспортні витрати були мінімальними), виробляти ятати помольні партіями. 40 тисяч тонн пшениці які цього року закупив Держрезерв - це не фураж, а пшениця другого класу "плюс", підвищеної якості, спеціально для довгострокового зберігання. Тому й ціна-1.927 за тонну повністю відповідає ринковій.

Крім того, в "ціну" закладені і транспортні витрати і послуги зі зберігання, і завантаження. Взагалі, мене дуже радує те, що сьогодні я можу відповідати на настільки прямі і злободенні питання. Ми ні від кого не ховаємося, не приховуємо факти і цифри. Це означає, що Держрезерв України із закритої структури, "обросла" чутками і домислами, стає відомством відкритим, чиї принципи роботи зрозумілі людям.