"Народний фронт" і "Карпатнафтохім": як грабують державу на безмитному газі

15.6тЧитати новину російською

"Обозреватель" вирішив провести тематичне розслідування про багатомільйонні газові схеми найближчого оточення Арсенія Яценюка в тісній зв'язці з російським капіталом та іншими представниками влади навколо однієї з перлин Прикарпаття - підприємства "Карпатнафтохім".

Під час наших досліджень нам вдалося з'ясувати пікантні деталі про продаж підприємства, а також подробиці того, як завзяті ділки заробляють на колись успішному і прибутковому, а нині непрацюючому хімічному заводі за рахунок державних пільг і політичного лобізму.

З ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ РОСІЙСЬКОГО "ЛУКОЙЛУ"

Історія нафтохімічного заводу в місті Калуші бере свій початок ще у 1975 році, коли там було налагоджено виробництво вінілхлориду. Згодом проводилися реконструкції, потужності підприємства росли, як, власне, і лінійка вироблених ним продуктів.

У 2004 році було створено ТОВ "Карпатнафтохім" на базі підприємства ВАТ "Оріана", яке на 99% належить державі в особі Фонду держмайна України, спільно з компанією "Лукойл-Нафтохім" було створено ПрАТ "Лукор". Де-факто російські бенефіціари "Лукора" сховалися за голландською офшорною компанією "LUKOIL Chemical BV" .Тоді держава Україна передала "Лукору" майно нафтохімічного комплексу "Оріана" та інше майно з умовою, що "Лукор" погасить борг на суму 986,9 мільйонів гривень перед Баварським об'єднаним банком. За час роботи "Лукора" частка держави в статутному капіталі була скорочена з 50% до 47,9%, тоді як частка "Лукойл-Нафтохіму" зросла майже до 52,1%.

Як вдалося з'ясувати "Обозревателю", сьогодні навколо цієї сумнівної оборудки йдуть судові процеси, ініційовані прокуратурами Львівської та Івано-Франківської областей, що представляють уряд України. Предмет судових спорів - визнання незаконною передачі майнового комплексу нафтохімічного підприємства "Оріана" від ПрАТ "Лукор" до ТОВ "Карпатнафтохім". Суди перших двох інстанцій задовольнили позовні вимоги Кабінету міністрів України, визнавши незаконною вищевказану угоду. У кінці вересня поточного року очікується фінальне рішення в цьому гучному процесі.

Сьогодні "Карпатнафтохім" має теоретичною можливістю виробляти етилен, поліетилен, вінілхлорид, каустичну соду, хлор і суспензійний ПВХ. Чому теоретично, запитаєте ви. Все тому, що завод був зупинений у вересні 2012 року нібито у зв'язку з несприятливою ситуацією на ринку нафтохімічної продукції. Роком пізніше уряд Азарова намагався відновити роботу підприємства, але спроби не увінчалися успіхом. Таким чином, завод простоює вже 5 років, за винятком короткострокового відновлення роботи з виробництва ПВХ.

За словами енергетичного експерта Геннадія Рябцева, крім перерахованих вище проблем, пов'язаних із неможливістю проводити нафтохімічні продукти і переходом права власності з одних рук в інші, тобто не менш гострі питання соціального характеру.

"Проблема полягає в тому, що в Калуші ніде працювати. Це вже перетворилося більше в соціальну проблему, ніж у проблему виробничу. Все-таки підприємство було бюджетоутворюючим, тому не дарма так міністр Ігор Насалик (міністр енергетики та вугільної промисловості України тричі обирався мером міста Калуш. - Авт.) навколо цього питання намагався щось зробити", - говорить Рябцев.

Примітно, що до зупинки "Карпатнафтохім" генерував, залежно від завантаження, від $50 до $100 мільйонів прибутку щорічно. До слова, пан Насалик, який у своїй е-декларації вказав, що володіє акціями ВАТ "Оріана", говорив про гостру необхідність відновлення роботи підприємства ще в 2016 році.

За словами міністра, відновлення роботи "Карпатнафтохіму" відбудеться тільки після скасування Верховною Радою акцизу на зріджений газ і деякі види дизпалива, без яких робота підприємства є неможливою.

"КАРПАТНАФТОХІМ": ВІД "ЛУКОЙЛА" ДО "НАРОДНОГО ФРОНТУ"

На початку 2017 року, як грім серед ясного неба, було оголошено, що нафтохімічним підприємством заволоділи нові власники. Так, 2 лютого 2017 року Антимонопольний комітет України, незважаючи на судові розгляди, дав дозвіл на покупку компанії Lukoil Chеmical BV (Нідерланди), що володіє ТОВ "Карпатнафтохім", кіпрської Xedrian Holding Ltd і британської Techinservice Limited.

Як пізніше з'ясувалося, за офшорною компанією Xedrian стоїть певний Ільхам Мамедов, який раніше очолював ПІІ "ЛУКОЙЛ-Україна", що є багаторічним функціонером російської групи "Лукойл" Вагіта Алекперова. Сума угоди склала близько $25 мільйонів на двох покупців. Примітно, що, за словами самого Алекперова, "Лукойл" до 2015 року нібито інвестував у реконструкцію "Карпатнафтохіму" $543,4 мільйонів, при цьому в 2016 році у спілкуванні з різними ЗМІ він оцінював цей актив у $100-350 мільйонів. Звідси можна зробити попередній висновок, що інтерес росіян до українського підприємства частково зберігся.

Бенефіціаром же британської компанії, яка викупила решту акцій "Карпатнафтохіма" де-юре значиться Ігор Щуцький. Саме від цього пана ниточки тягнуться до оточення Яценюка і "Народного фронту". Але про те, хто є істинними бенефіціарами "Карпатнафтохіму", ми детально розповімо в наступній частині розслідування, а зараз же перейдемо до питання, чому підприємство так досі і не запрацювало, і в чому полягає хитра схема завзятих ділків щодо грабежу українського бюджету.

ГАЗОВА АФЕРА: ЯК ГРАБУЮТЬ ДЕРЖАВУ ЗА РАХУНОК "КАРПАНАФТОХІМУ"

Нові власники "Карпатнафтохіму", придбавши нафтохімічний завод, анонсували запуск підприємства на весну 2017 року. Але, з об'єктивних причин, цього так і не відбулося. У червні поточного року спроба відновити роботу підприємства робилася, але це призвело лише до численних скарг із боку мешканців Калуша на значне погіршення екологічної ситуації в регіоні.

"У зв'язку з проведенням 07.06 - 08.06.2017 р. пусконалагоджувальних робіт на виробництві поліолефінів ТОВ "Карпатнафтохім" мали місце аварійні залпові викиди, через що жителі міста Калуш та с. Мостище відчули в повітрі неприємний запах", - повідомлялося на сайті Калуської РДА.

Відомо також, що мешканці с. Мостище неодноразово скаржилися на забруднення струмка Фурнилів. Нещодавно у зв'язку з цим лабораторним центром МОЗ були відібрані зразки води із струмка для проведення паралельних санітарно-хімічних досліджень. Але повернемося все ж до того, яким чином можна нажитися на непрацюючому нафтохімічному підприємстві.

Ініціативи відновити роботу підприємства почали звучати ще в минулому році. У кінці 2016 року міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик заявляв, що робота ТОВ "Карпатнафтохім" може відновитися тільки після скасування парламентом акцизу на зріджений газ і деякі види дизпалива, що ввозяться для потреб цього підприємства. Як наслідок, з'явилося потужне лобі, яке було зацікавлене в тому, щоб забезпечити безмитне ввезення дистилятів.

"Ми порахували, що у них є 12% рентабельності (після скасування акцизу. - Авт.), і тому вони запускаються", - сказав тоді міністр.

Верховна Рада України в грудні прийняла законопроект №5132, згідно з яким із 1 січня 2017 року були не суттєво знижені ставки акцизів на імпорт фракції чистого бутану (ізобутан і н-бутан).

Крім того, Кабінет міністрів своєю постановою №299 від 26 квітня 2017 року встановив для "Карпатнафтохіму" щорічні квоти на безакцизне ввезення і закупівлю сировини для відновлення виробництва в кількості:

- скраплений газ -1070 млн л;

- прямогонний бензин - 1170 млн л;

- дизельне паливо - 985 млн літрів.

Переробка кожного із зазначених обсягів може забезпечити випуск 250 тис. тонн етилену на рік, відзначали в уряді. При цьому новий співвласник "Карпатнафтохіму" Ігор Щуцький, який є представником друзів Яценюка, коментуючи вихід підприємства на проектні потужності, заявляв, що при повному завантаженні завод зможе виробляти до 250 тис. тонн етилену, для чого знадобиться 35 тисяч тонн скрапленого газу як сировини.

Як відомо, "Карпатнафтохім" до цього дня так і не відновив роботу. Але, за інформацією поінформованих джерел "Обозревателя", зазначені вище обсяги сировини таки почали надходити нинішнім власникам підприємства. Правда, що є ключовим моментом у цій всій історії, використовуються вони не за призначенням, а реалізуються на автозаправних комплексах України.

Таким чином, бенефіціари цієї складної багатоходової схеми не платять податки державі, які мали б надходити від реалізації продукції, створили соціально напружену обстановку в регіоні через відсутність робочих місць, і головне - привели до недобросовісної конкуренції на ринку нафтопродуктів. Крім того, як відзначають компетентні працівники підприємства на правах анонімності, якщо підприємство не запрацює в найближчі роки, то просто перетвориться на металобрухт.

У наступній частині розслідування ми назвемо бенефіціарів цієї кримінально-корупційної схеми, які тісно співпрацюють з країною-агресором і представниками команди побіжного Януковича, детально опишемо логістику цієї афери із зазначенням компаній, які реалізують сировину на своїх АЗК, а також озвучимо нові факти, на які повинні звернути свій пильний погляд антикорупційні органи держави.

Далі буде…

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини