Йдемо на рекорд? Що чекає гривню

26.4тЧитати новину російською

У проект Державного бюджету України на 2018 рік заклали більш низький курс гривні, ніж раніше передбачалося, - 30,1 грн за долар. У Національному банку, Міністерстві фінансів і профільному комітеті Верховної Ради закликають ставитися до цифри, прописаної в головному кошторисі країни, спокійніше, адже це тільки технічний показник. Чого ж насправді очікувати від гривні в наступному році - розбирався "Обозреватель".

Без паніки

У Блоці Петра Порошенка наполягають, що для паніки немає причини. Спостерігається загальна стабілізація економіки, значить - за відсутності раптових дестабілізуючих факторів, якими можуть бути політична криза або серйозне загострення на сході країни, гривню чекає відносно спокійний рік. А курс, визначений в проекті Держбюджету, у парламенті пов'язують з інфляційними побоюваннями.

"Показники цього року щодо інфляції трохи вище, ніж ми планували в Держбюджеті на 2017 рік. Тому, думаю, обставини спонукали Мінфін закласти такий курс", - зазначив у розмові з "Обозревателем" народний депутат від БПП, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко.

Але навіть в Мінфіні дали зрозуміти, що курс 30,1 грн прописаний в Держбюджеті швидше з міркувань перестраховки, та й стосується він кінця 2018-го. "Згідно з ним ми повинні формувати відповідні витрати державного бюджету для того, щоб могли їх забезпечити", - заявив державний секретар Міністерства фінансів Євген Капінус.

НБУ взагалі відхрестилося від бюджетного показника, нагадавши, що в Україні діє режим плаваючого курсоутворення, тобто позиції гривні визначаються ситуацією на ринку. Та й прогнози схильні не ставати реальністю, натякають в регуляторі.

Обережний оптимізм

Ситуативні фактори, які тиснули на курс, переважно нівельовані. Тому гривні пророкують період стабільності та помірної девальвації.

"Гривня увійшла в період довгострокової стабілізації гривні, і вона відображає загальну стабілізацію економіки. Але девальвація в межах пропорцій зростання валового внутрішнього продукту є не тільки допустимою, але також позитивною для економіки", - заявив "Обозревателю" заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, нардеп від БПП Руслан Демчак.

Його колега Михайло Довбенко дотримується схожої думки, відзначаючи, що є всі підстави для обережних оптимістичних прогнозів. "Можна очікувати стабільності. Певні фундаментальні речі закладені вже зараз. Наприклад, чітка лінія Національного банку України на інфляційне таргетування (цінову стабільність - Ред.)" - вважає нардеп.

Фактор стабільності

Важливим фактором стабільності нацвалюти є недавнє розміщення Україною єврооблігацій на суму $3 млрд із погашенням у вересні 2032 року. Частина коштів планується спрямувати державні витрати, частина - на погашення боргів в 2019-2020 роках, на які припадає пік виплат за міжнародними зобов'язаннями. Виручені завдяки єврооблігаціям гроші дозволять мінімізувати тиск на гривню, не кажучи вже про потужний іміджевий сигнал.

"У нас повірили інвестори. Зараз наші єврооблігації стають цікавими для них, і це дуже добре. Ми можемо залучити більше грошового ресурсу для нашої економіки", - пояснив Довбенко.

Незважаючи на потоки "зради", розміщення відбулося на досить вигідних умовах. По-перше, прибутковість розміщення знизилася з 7,75% до 7,37%. Простіше кажучи, Києву знадобиться менше коштів для обслуговування єврооблігацій. І, як справедливо зазначив інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, зовсім недавно про таку ставку Україна могла тільки мріяти. По-друге, Київ вперше домовився про 15-річні бонди. Раніше мова йшла про залучення коштів максимум на 10 років.

Читайте всі новини по темі "Курс валют" на сайті "Обозреватель".