Названі ТОП-10 найдовших газопроводів у світі

Газотранспортна індустрія з кожним роком розвивається і на сьогоднішній день топ-10 найдовших газопроводів виглядає таким чином.

Про це передає Вести. Економіка.

1. Китайський газопровід "Захід-Схід" - 8704 км

Трубопровід включає в себе одну магістральну лінію та 8 регіональних відгалужень (найвища вершина Землі - Еверест - знаходиться на 8,8 тис. м над рівнем моря - ред.).

Загальна вартість трубопроводу - 142,2 млрд юанів (близько $ 22, 57 млрд).

Проектна потужність газопроводу - 30 млн куб. м природного газу.

Трубопровід "Захід-Схід" вважається наймасштабнішим і найбільш складним проектом у газовій галузі, коли-небудь реалізовуваним у Китаї.

Мета проекту - розвиток західних регіонів Китаю.

Проект включає прокладку 4 ниток газопроводу, що з'єднують споживачів на сході країни з ресурсами на заході.

Тисячі кілометрів труб проходять через різні природні зони: плато, гори, пустелі і річки, щоб з'єднати римський басейн в Синцзянь-Уйгурському автономному окрузі та Туркменістані з регіонами, що лежать в дельтах річок Янцзи і Чжуцзян.

Читайте: "Газпром" витратив даремно

2,4 трлн рублів на незатребувані проекти

2. Газопровід "Туркменія - Китай" - 7 тис. км

Газопровід "Туркменія - Китай" - магістральний газопровід, що проходить по території Туркменії, Узбекистану, Казахстану (всього понад 1900 км) і Китаю (4500 км).

Газопровід "Туркменістан - Узбекистан - Казахстан - Китай" введений в дію в грудні 2009 р. Відповідно до укладених угод Туркменістан протягом 30 років планує поставляти до Китаю до 65 млрд. куб. м природного газу на рік.

Казахстанська частина газопроводу носить назву газопровід "Казахстан - Китай".

Загальна вартість газопроводу становить понад $ 6,5 млрд.

Будівництво почалося в 2007 році.

Проектна потужність газопроводу - 40 млрд куб. м на рік.

Ресурсною базою газопроводу повинні стати газові родовища Південний Іолотань-Осман і Довлетабад в Туркменії.

3. Газопровід "Середня Азія - Центр" - 5 тис. км

Природний газ, що надходить по газопровідній системі "Середня Азія - Центр" (САЦ), є важливим елементом формування загальної ресурсної бази ВАТ "Газпром", яка забезпечує потреби внутрішнього ринку Росії, країн СНД і далекого зарубіжжя.

Газопровід проходить через території Туркменістану, Узбекистану, Казахстану та Росії.

Між Росією, Туркменістаном, Узбекистаном і Казахстаном існує низка угод, відповідно до яких здійснюються закупівля і транзит природного газу по території Росії.

4. Газопровід "Уренгой-Помари-Ужгород" - 4451 км

"Уренгой - Помари - Ужгород" - магістральний експортний газопровід, побудований СРСР в 1983 році для постачання природного газу з родовищ півночі Західного Сибіру споживачам у країнах Центральної та Західної Європи.

Він створив трансконтинентальну систему транспортування газу із Західного Сибіру до Західної Європи.

Проектна пропускна спроможність - 32 млрд куб. м природного газу на рік. Фактична пропускна здатність - 28 млрд куб. м на рік.

Трубопровід перетинає Уральський хребет і більше шестисот річок, включаючи Об, Волгу, Дон і Дніпро.

Газопровід перетинає російсько-український кордон в районі ГВС "Суджа" (Курська область). На українській ділянці МГ знаходяться 9 компресорних станцій (Ромни, Гребінківська, Софіївка, Ставишенська, Іллінецька, Бар, Гусятин, Богородчани, Голятин). Протяжність трубопроводу по території України - 1160 км.

5. Газопровід "Теннесі" - 3300 км

Перший американський магістральний газопровід "Теннесі" (Tennessee) протяжністю 3300 км був побудований в 1944 році.

Газопровід "Теннессі" складається з п'яти ниток діаметром від 510 до 760 мм кожна і поставляє щорічно до 22-25 млрд куб. м газу в такі промислово розвинені штати, як Пенсильванія, Нью-Йорк, а також в штати Теннессі, Кентуккі і Західна Віргінія.

Читайте: Видобуток "Газпрому" до кінця року впаде до мінімуму за всю історію компанії

6. Газопровід "Болівія - Бразилія" - 3150 км

Газопровід "Болівія - Бразилія" (GASBOL) - це найдовший газопровід Південної Америки.

Газопровід з'єднує газові родовища Болівії з південно-східними регіонами Бразилії.

Будувався в два етапи, перша гілка довжиною 1418 км почала роботу в 1999 р, друга гілка довжиною 1165 км почала роботу в 2000 році.

Максимальна потужність газопроводу - 11 млрд куб. м в рік.

Загальна вартість газопроводу склала $ 2,15 млрд, з яких $ 1,72 млрд було витрачено на бразильську частину, а $ 435 млн - на болівійську частину газопроводу.

7. Газопровід Rockies Express - 2702 км

Газопровід Rockies Express знаходиться на території США та його маршрут проходить від Скелястих гір, штат Колорадо, до Огайо.

Газопровід був побудований у 2009 році.

Протягом 20 років газопровід став одним з найбільших газопроводів в Північній Америці. Складається з трьох ниток, які йдуть по території восьми штатів. Остання нитка газопроводу була запущена 12 листопада 2009.

Потужність газопроводу складає 16,5 млрд куб. м на рік.

Вартість газопроводу склала близько $ 5 млрд.

8. Газопровід "Іран-Туреччина" - 2577 км

Прокладено із Табрізу через Ерзурум до Анкари.

Спочатку газопровід "Тебріз - Анкара" з пропускною здатністю 14 млрд куб. м на рік повинен був стати частиною трубопроводу "Парс", що дозволило б з'єднати європейських споживачів з крупним іранським газоносним родовищем "Південний Парс".

Однак через санкції Іран не зміг приступити до реалізації цього проекту.

Зараз політична кон'юнктура змінилася, і в Ірану з'явилася надія вийти на європейський ринок.

У разі зняття санкцій, до 2020 року Іран зможе видобувати до 215 млрд куб. м природного газу на рік, а експортувати - до 35 млрд куб. м, у тому числі до 20 млрд куб. м - в Європу.

Читайте: "Турецький потік" вмирає, хай живе "Північний потік II"

9. Транссередземноморський газопровід - 2475 км

Транссередземноморський газопровід (Transmediterranian pipeline, TransMed) - трубопровід природного газу з Алжиру через Туніс на Сицилію і звідси на материк Італія. Розширення трубопроводу TransMed здійснює поставки алжирського газу в Словенію.

Маршрут газопроводу проходить з Алжиру через Туніс і Сицилію до Італії.

Алжирська секція управляється алжирською компанією Sonatrach, яка належить державі. Туніська секція належить Sotugat (Société Tunisienne du Gazoduc Trans-tunisien) і управляється TTPC (група Eni, 100%). Секція через канал Сицилії управляється TMPC, спільним підприємством Eni і Sonatrach. Італійська секція управляється Eni.

10. Газопровід "Ямал-Європа" - понад 2 тис. км

Транснаціональний газопровід "Ямал - Європа" проходить по території чотирьох країн - Росії, Білорусі, Польщі та Німеччини. Новий експортний коридор підвищив гнучкість і надійність поставок російського газу в Західну Європу.

Будівництво газопроводу почалося в 1994 році, а з введенням у дію в 2006 році останньої компресорної станції газопровід "Ямал - Європа" вийшов на проектну потужність 32,9 млрд куб. м на рік. Кількість компресорних станцій на газопроводі - 14, діаметр труб - 1420 мм.

Магістраль бере початок від торжокського газотранспортного вузла в Тверській області, де бере газ з газопроводу "Північні райони Тюменської області (СРТО) - Торжок". Протяжність російської ділянки становить 402 км з трьома компресорними станціями: "Ржевська", "Холм-Жирковського" і "Смоленська".

Крайньою західною точкою газопроводу є компресорна станція "Мальнов" в районі Франкфурта-на-Одері поблизу німецько-польського кордону, де газопровід з'єднується з газотранспортною системою YAGAL-Nord, яка в свою чергу пов'язує його з газотранспортною системою STEGAL - MIDAL - ПХГ "Реден".

Власником німецької ділянки газопроводу є WINGAS (спільне підприємство "Газпрому" і Wintershall Holding GmbH).

Як повідомляв "Обозреватель", в Європі прийняли рішення для зняття залежності від російського газу створити Енергетичний союз.