Найнебезпечніша для життя професія - цар

Імовірність відправитися в інший у осіб царствених кровей в чотири рази вище, ніж серед солдатів, які служать в зонах активних військових дій, тобто "гарячих точках". Принаймні так було до 20-го століття. Такий висновок було зроблено британським вченим, який багато років присвятив вивченню справжніх причин смерті понад 1500 європейських королів. Робота скоро буде надрукована в "Британському журналі кримінології", а коротко її суть викладена в прес-релізі Кембриджського університету.

Автор зібрав дані про 1513 європейських монархів, що жили і правили з 600 по 1800 роки. 25% з них померли не своєю смертю, тобто були вбиті - отруєні, зарізані, замучені у в'язницях. Автор наводить забавне, якщо можна так сказати в такій ситуації порівняння. Він вирахував, що у жителя мексиканського міста Сьюдад-Хуарес з найвищим відсотком вбивств в світі в 200 разів більше шансів дожити до щасливої ??старості, ніж у "середньостатистичного" царя чи короля.

А іноді монархів вбивали просто пачками! Наприклад, в Шотландії в період громадянських хвилювань і воєн кланів з 889 по 1094 було вбито 15 з 17 правителів. А графстві Нортумберленд на північному сході Англії у восьмому столітті насильницькою смертю померло 14 з 15 королів.

Та й у Росії-матінці з "шкідливістю" роботи царя справи йдуть не краще. Згадати хоча б жорстокі вбивства Павла I, Олександра II і всієї сім'ї останнього монарха - Миколи II. Смерть Петра Першого теж під питанням. Вже дуже підозріло у нього відмовили нирки. Подейкують, не обійшлося без отрути, пише КП.