Українська Рада Бізнесу закликала владу забезпечити належне фінансування БЕБ і посилити його інституційну незалежність

Українська Рада Бізнесу (УРБ), до складу якої входять 130 бізнес-асоціацій членами яких є близько 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, звернулася до органів державної влади із закликом забезпечити належне матеріальне та інституційне підсилення Бюро економічної безпеки України.

Відповідне звернення бізнес-спільнота підготувала за підсумками конференції "Співпраця оновленого БЕБ та сумлінного бізнесу – перше півріччя". Під час заходу керівництво Бюро представило результати шести місяців роботи з детінізації ключових ринків, а представники бізнес-асоціацій надали власну оцінку змін і запропонували системні кроки для посилення ефективності органу.

За оцінкою бізнесу, у низці галузей вже помітна позитивна динаміка співпраці з БЕБ, зокрема там, де налагоджене аналітичне партнерство між державою та підприємцями. Водночас для системної боротьби з економічними правопорушеннями необхідно вирішити низку інституційних проблем.

На думку УРБ одне із ключових питань яке слід вирішити це неналежне фінансування Бюро. Наразі заробітна плата детективів БЕБ приблизно у 2,5 раза нижча, ніж у працівників інших антикорупційних органів, зокрема Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Крім того, штат Бюро укомплектований лише на 28%: із передбачених 4 тисяч працівників фактично працюють 1145, а з серпня 2025 року орган залишили ще близько 150 співробітників.

Однією з причин у зверненні називають занижений базовий показник для розрахунку зарплат – 2102 грн. Для інших правоохоронних органів цей показник становить 3328 грн. УРБ пропонує вирівняти його у рамках змін до закону про державний бюджет на 2026 рік та наступні роки.

УРБ також пропонує надати БЕБ статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. За словами представників бізнесу, це дозволить посилити незалежність органу, розширити аналітичний потенціал та залучити більше кваліфікованих спеціалістів, зокрема у сфері ІТ.

Українська Рада Бізнесу наголошує, що така рекомендація також міститься у звіті Європейська Комісія за результатами скринінгу українського законодавства в рамках переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

У зверненні також пропонується:

• запровадити компенсацію податку на доходи фізичних осіб для працівників БЕБ – за аналогією з військовослужбовцями та поліцейськими;
• розширити територіальну присутність Бюро та відкрити підрозділи в областях, де їх наразі немає;
• дозволити БЕБ закуповувати спеціальні технічні засоби для негласних слідчих дій;
• посилити кримінальну відповідальність за незаконне виробництво та обіг підакцизних товарів;
• удосконалити законодавство щодо ринку підакцизної продукції;
• запровадити облік IMEI-кодів під час митного оформлення пристроїв із SIM-картами;
• впровадити систему оцінки ефективності роботи БЕБ, орієнтовану на детінізацію економіки, а не на кількість кримінальних проваджень.

На думку бізнес-спільноти, реалізація цих кроків дозволить посилити боротьбу з тіньовою економікою, збільшити надходження до державного бюджету та створити рівні конкурентні умови для легального бізнесу.

В Українській Раді Бізнесу підкреслюють, що підприємницька спільнота готова долучатися до подальшого опрацювання відповідних законодавчих змін та надавати експертну підтримку у реформуванні системи економічної безпеки держави.