Що буде з мінімалкою, пенсіями й коли Кабмін чекає завершення війни: все, що варто знати про проєкт держбюджету на 2027 рік

Уряд розробив проєкт держбюджету на 2027-й, який має схвалити Верховна Рада. Головний фінансовий документ країни розроблений з урахуванням достатньо песимістичного сценарію продовження війни впродовж усього наступного року.

Притому, плануючи 2027 рік, Мінфін все ще намагається вирішити проблеми значного дефіциту у 2026-му.

Про те, що варто знати українцям про проєкт бюджету, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Бюджет без оптимізму

Проєкт бюджету на 2027-й рахували так, наче війна триватиме щонайменше весь наступний рік. Це не означає, що в Кабміні точно знають дату закінчення війни (і це не 2027-й). Уряд має планувати видатки за найгіршим сценарієм, щоб знову не опинитися в ситуації, коли вони виявилися значно вищими за очікування, а прогнозоване "покращення безпекової ситуації" не здійсниться.

Загалом, проблем буде чимало. До кінця 2026 та у 2027 роках можливості внутрішнього виробництва залишатимуться обмеженими через пошкодження енергетичної й транспортної інфраструктури, дефіцит працівників, складні умови фінансування та безпекові ризики.

Збільшуватиметься розрив між надходженнями від експорту та потребою в оплаті критичного імпорту (енергоресурси, оборона, обладнання для відновлення). Це зумовлює великий дефіцит торговельного балансу (очікується зростання до 79,7 млрд доларів у 2027 році) й зберігає залежність від міжнародного фінансування.

Базовий сценарій (Сценарій № \2) – консервативний, який враховує продовження повномасштабних бойових дій упродовж 2027 року, повільніше відновлення економіки та режим воєнної адаптації.

Інфляція у 2027-му складе 8,6%. Це доволі значний показник. За результатами 2026-го очікується зростання цін на 8%, тоді як у 2025-му інфляція була на рівні 12,7%. Разом із тим, реальна зарплата (з урахуванням інфляції) наступного року може зрости на 5,3%.

У середньому українцям у 2027-му, згідно з оцінками уряду, платитимуть 34 409 грн. Тоді як середня зарплата за результатами цього року має скласти 30 032 грн. Для порівняння: у 2025-му було 25 946 грн.

Тут варто зазначити, що в Україні все ще значна частина зарплат перебуває в тіні, тому точно визначити суму середньої зарплати по країні доволі складно. Крім того, є проблема і з тим, як рахують цей показник. Підприємства, надаючи статистику, ділять увесь зарплатний фонд на кількість штатних працівників. Притому, такий підрахунок може значно спотворювати реальну ситуацію. Доцільніше було б враховувати медіанну зарплату – тобто ту суму, яка в переліку зарплат за розмірами знаходиться чітко посередині.

Середній курс долара наступного року буде на рівні 47,1 грн, тоді як середній курс за 2026-й – 44,4 грн за долар. Таке зростання цілком відповідає тенденціям минулих років.

"Сценарій №2 виходить із припущення про продовження повномасштабних бойових дій упродовж 2027 року. Для розрахунку показників державного бюджету використано помірно консервативний сценарій, який враховує вплив воєнних ризиків і передбачає повільнішу траєкторію відновлення економіки. За сценарієм №2 прогнозування зростання реального ВВП у 2027 році прогнозується на рівні 1,3 відсотка, а номінальний ВВП становитиме 11 144,4 млрд грн", – йдеться в пояснювальній записці до проєкту бюджету на 2027-й.

Із соціальними стандартами ситуація значно гірша

Згідно з розробленим проєктом бюджету, у 2027-му мінімальна пенсія зросте з 2595 до 2878 грн. Притому вже станом на липень 2026-го фактичний прожитковий мінімум (межа бідності) для пенсіонера сягає 7455 грн. Тобто абсолютна більшість українців на заслуженому відпочинку залишатимуться за межею бідності.

У бюджеті ПФУ коштів на різке підвищення пенсій немає. Проте, такий прожитковий мінімум вчергове показує, що чинна пенсійна система не здатна забезпечити українців на заслуженому відпочинку сумою, необхідною для фізичного виживання (задоволення базових потреб).

Ще одна погана новина – розмір мінімалки. У 2027-му мінімальна зарплата зросте на 10,4% з 8647 до 9546 грн. Це притому, що станом на липень фактичний прожитковий мінімум для працюючого становить 12 105,1 грн.

Тобто, за межею бідності залишатимуться також ті українці, які працюють повний робочий день та отримують мінімалку. Значна частина з них насправді отримує доплату "в конвертах", разом із тим, частина бюджетників дійсно отримує мінімалку. Йдеться, зокрема, про працівників із вищою освітою. Мінімалку пропонують у державних ботанічних садах, закладах культури тощо.

Фактичний прожитковий мінімум в Україні – це розрахована Мінсоцполітики вартість базового набору продуктів, товарів і послуг за поточними ринковими цінами Держстату. Хоча цей показник щомісяця відображає реальні витрати на життя та рівень бідності, для призначення державних соціальних виплат і пенсій використовується занижений прожитковий мінімум, затверджений у законі про Державний бюджет.

Парламентарі (зокрема профільний комітет Верховної Ради) виступали з альтернативними пропозиціями до бюджетної декларації – підняти планку вище (наприклад, мінімальну зарплату до 11 000 грн, а пенсію до 6 500 грн), проте уряд під час фіналізації базових проєктів спирається на обмежені ресурси держбюджету, економічні ризики та залежність від міжнародної фінансової допомоги.

Голова комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа на своїй сторінці у Facebook опублікувала короткий аналіз документа. Ось основні пункти:

• уряд планує витратити 8 трлн грн, а доходи складають 3,7 трлн грн. Діра в 4,3 трлн має покриватися за рахунок міжнародних партнерів;

• на безпеку та оборону витратять на 12% більше, ніж у 2026-му – 4,89 трлн. Безпека та оборона – 66,8% усіх видатків бюджету;
• найбільші невійськові видатки традиційні: громади й енергетика – 133,6 млрд грн.

Найбільше зростання доходів очікується по ПДВ (+167,2 млрд), ПДФО (+106 млрд через зростання грошового забезпечення військових) та акцизах (+48,7 млрд).

"Понад 131 млрд грн із запланованих доходів з'являться, лише якщо парламент ухвалить зміни до Податкового кодексу: наприклад, збільшить ПДВ на 1 в.п. і акцизи на пальне на 4 в.п. (Я особисто оцінюю такі зміни як малоймовірні). Крім того, якщо Рада продовжить дію податку на прибуток банків у розмірі 50%, а президент підпише закон про оподаткування цифрових платформ, то бюджет може отримати 52,5 млрд грн (вони також закладені до бюджету). Нарешті, від закону про посилки бюджет може отримати майже 12 млрд грн (не враховуючи, звісно ж, траншу макрофіну-2026)", – пояснює Підласа.

Варто зазначити, що великі проблеми з бюджетом залишаються і у 2026-му. Діру у десятки мільярдів доларів необхідно компенсувати додатковою допомогою від партнерів. І поки не зрозуміло, чи вдасться це зробити.