Після підвищення прайс-кепів Україні потрібний перехід на авансову модель, – Корольчук
Після рішення НКРЕКП про підвищення граничних цін на електроенергію до 15 тис. грн/МВт·год ринок "на добу наперед" продемонстрував різке зростання вартості ресурсу. За день ціна піднялася з 6,50 грн/кВт·год до понад 10,50 грн/кВт·год, а станом на початок лютого досягла 15 грн/кВт·год.
Як зазначив Юрій Корольчук, співзасновник Фонду енергетичних стратегій, таке підвищення стало системним шоком для сегмента постачання. За його словами, рішення ухвалювалося швидко, а його формальним обґрунтуванням став дефіцит електроенергії та необхідність балансування системи. Водночас фінансові наслідки виявилися значно масштабнішими.
Корольчук наголошує, що зміна прайс-кепів автоматично трансформує всю фінансову модель ринку. Постачальники змушені закуповувати ресурс за новими цінами вже сьогодні, тоді як договори з бізнес-клієнтами залишаються укладеними на попередніх умовах. При цьому оплата від споживачів надходить із відтермінуванням 30–45 днів.
"Коли ціна зростає фактично удвічі, а механізм розрахунків залишається старим, сектор постачання опиняється перед реальною загрозою масової неплатоспроможності", — зазначає Корольчук. На його думку, дефолт значної частини постачальників може створити ризики для всього ланцюга постачання електроенергії.
Експерт звертає увагу, що нині постачальники фактично кредитують систему: здійснюють повну передоплату за електроенергію, надають фінансові гарантії оператору ринку та очікують кошти від клієнтів понад місяць. У воєнних умовах і за двократного стрибка ціни така модель стає надто ризикованою.
На переконання Корольчука, відповіддю ринку на нові умови стає перехід до авансової моделі розрахунків. "Аванс — це інструмент синхронізації грошових потоків із реальною вартістю ресурсу та запобіжник дефолту", — підкреслює він.
Експерт також застерігає, що подальші різкі регуляторні кроки без механізмів адаптації можуть спровокувати фінансову кризу у сегменті постачання, що безпосередньо вплине на енергетичну стабільність країни.