Німеччина планує скоротити базову соцвиплату: що очікувати українським біженцям
У Німеччині планують скоротити базову соціальну допомогу Bürgergeld, посиливши вимоги для отримувачів виплат. Водночас експерти зазначають, що на практиці зміни будуть мінімальними, і виплати продовжать отримувати майже всі нинішні одержувачі.
Про це пише Bild. Це питання стало предметом політичних дебатів після перемоги Християнсько-демократичного союзу (ХДС) на виборах та їхніх переговорів із можливими партнерами по коаліції.
Водночас, попри заяви про потенційне скорочення виплат, практичні зміни можуть виявитися незначними. За інформацією німецького видання, реформа передбачає посилення вимог для отримувачів допомоги, зокрема:
- посилення санкцій: передбачається можливість повного припинення виплат у разі відмови від запропонованої роботи. Теоретично ця норма діяла й раніше, але фактично її майже не застосовували через складність юридичних процедур;
- підвищення штрафів: уряд планує запровадити жорсткіші покарання за нелегальне працевлаштування, а також за неявку до центру зайнятості без поважної причини;
- обмін даними між відомствами: соціальні, фінансові та правоохоронні структури мають отримати спільний доступ до інформації про отримувачів допомоги. Це має ускладнити можливість зловживань.
Співробітниця одного з німецьких центрів зайнятості, яка має понад десять років досвіду роботи, у коментарі BILD зазначила, що зміни здебільшого носять символічний характер. Вона пояснила, що навіть якщо закон дозволяє припиняти виплати за відмову від роботи, у реальності це майже неможливо через численні юридичні нюанси.
"Практично всі спроби санкцій оскаржуються, і виплати продовжуються", – наголосила вона. Таким чином, навіть якщо нові правила набудуть чинності, їхня реальна ефективність залишається під питанням.
Єдиною дійсно корисною ініціативою експерти називають створення єдиної бази даних між державними установами. Це допоможе виявляти випадки зловживань соціальною допомогою та уникати ситуацій, коли різні служби працюють ізольовано.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина прийняла найбільше українських біженців у Європі – станом на січень 2025 року в країні зареєстровано 1,17 мільйона громадян України. Більшість із них отримує допомогу за програмою Bürgergeld.
Попри гучні заяви деяких політиків, експерти сумніваються, що реформа призведе до реального скорочення виплат для українців. Правові механізми ускладнюють застосування жорстких санкцій, а зростаючий ринок праці вимагає робочих рук, що також знижує ризик масового позбавлення допомоги.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, війна в Україні може закінчитися на умовах надто небезпечних, щоби біженці погодилися повернутися додому з-за кордону. Незважаючи на те, що більшість українців у країнах ЄС змушені працювати на низькокваліфікованих роботах, вони можуть залишитись там через страх, що Росія нападе знову.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!