Чи стягуватимуть з українців автоматично борги: що насправді змінить новий закон

Автоматичного стягнення боргів без рішення суду в Україні не запроваджують, як і раніше, людина може потрапити до реєстру боржників лише після відкриття виконавчого провадження. Натомість новий закон (№14005) спрощує процедури – після погашення невеликих боргів людину автоматично виключатимуть із реєстру, а також підвищує поріг захисту єдиного житла.

Про це розповіла голова Ради приватних виконавців України Оксана Русецька в коментарі "Українському Радіо". За її словами, ухвалений закон не вводить нових репресивних механізмів впливу на боржників, а лише модернізує існуючу систему за рахунок цифрових інструментів.

Законопроєкт №14005 було ухвалено 7 квітня 2026 року Верховною Радою України. Документ є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та входить до плану Ukraine Facility. 

Втім, після ухвалення в медіа почали активно поширюватися твердження, що відтепер борги в Україні нібито стягуватимуться автоматично, без участі людини, суду чи виконавця. Саме це і стало причиною суспільного занепокоєння. Як пояснює Русецька, такі інтерпретації не відповідають дійсності.

Закон дійсно передбачає цифровізацію окремих процесів, однак не скасовує ключову роль суду і виконавця. Найважливіше нововведення – це автоматизація окремих технічних процедур, а не самого процесу стягнення. Зокрема:

• автоматичне виключення з Єдиного реєстру боржників після повного погашення заборгованості;
• скорочення часу обробки інформації між виконавцями, банками та державними реєстрами;
• менше бюрократії для громадян, які вже виконали свої зобов’язання.

Раніше навіть після повної сплати боргу потрібно було чекати, поки виконавець оформить відповідні документи. Тепер же у випадках невеликих сум система працюватиме швидше та фактично в автоматичному режимі.

Важливо, що ця спрощена процедура застосовуватиметься лише до боргів у межах приблизно 10 мінімальних зарплат (близько 86 тисяч гривень). Якщо сума більша – всі дії, як і раніше, здійснює виконавець. Зокрема, жодна норма закону не дозволяє списувати кошти чи накладати обмеження без судового рішення або судового наказу та відкриття виконавчого провадження.

Без рішення суду жодна людина не може бути внесена до реєстру боржників або зазнати обмежень. В Україні ще з 2017 року функціонує Єдиний реєстр боржників. Принцип його роботи не змінюється:

• якщо є судове рішення – відкривається виконавче провадження;
• після цього особа автоматично вноситься до реєстру;
• накладаються обмеження, зокрема на відчуження майна;
• після погашення боргу – обмеження знімаються.

Окрема хвиля паніки стосувалася нібито можливості "забирати єдине житло". Насправді новий закон посилює захист громадян. Якщо раніше єдине житло не могли стягнути при боргу до 20 мінімальних зарплат (приблизно 180 тисяч гривень), то тепер цей поріг збільшено до 50 мінімальних зарплат — понад 400 тисяч гривень.

Ризик втрати єдиного житла для більшості боржників став ще нижчим. Зокрема, українцям можуть обмежити виїзд за кордон. Такі обмеження існували і до законопроєкту, але:

• вони застосовуються лише за рішенням суду;
• потрібні підстави, наприклад, ухилення від виконання рішення;
• виняток – борги по аліментах (понад 4 місяці).

Тобто новий закон не вводить жодних додаткових обмежень у цьому питанні. Реформа виконавчого провадження – одна з ключових вимог європейських партнерів України.

Як вже повідомляв OBOZ.UA раніше, Салтівський районний суд міста Харкова зобов'язав біженку заплатити за опалення квартири, в якій вона не проживає після початку повномасштабної війни, близько 50 тис. грн. Таке рішення ухвалили за позовом "Харківських теплових мереж". 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!