Операція "Мідас": розкрито нові деталі справи про відкатну імперію "Енергоатому". Хто насправді керував держкомпанією та як виводили кошти
В Україні викрили корупційну схему в "Енергоатомі", де сторонні особи отримували 10-15% від контрактів, контролюючи кадрові та фінансові рішення. Через механізм "шлагбаум" контрагенти змушені були платити відкати, аби уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Фігурантами справи є колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з безпеки "Енергоатому", відомий бізнесмен і четверо працівників бек-офісу. Також викрито офіс у центрі Києва, який належав родині нинішнього сенатора РФ Деркача, через який легалізували й відмивали близько 100 млн доларів.
Про це повідомляють Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Операція з викриття масштабної корупції у сфері енергетики України розкрила складну схему отримання незаконних доходів, яка діяла роками.
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання відкатів від контрагентів АТ "НАЕК "Енергоатом" у розмірі від 10 до 15% від вартості контрактів. Контрагентам нав’язувались умови сплати "відкату" за уникнення блокування платежів або позбавлення статусу постачальника – ця практика отримала назву "шлагбаум".
Як працювала легалізація коштів
За інформацією САП, операція включала цілу інфраструктуру легалізації незаконно отриманих коштів, центральним елементом якої став спеціальний офіс у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, який уже фігурує в інших кримінальних провадженнях НАБУ й САП.
Зокрема, за словами нардепа Железняка, на цих записах фігурує щонайменше четверо членів уряду. Правда, йдеться про цей уряд і минулий. Однак НАБУ не розкриває імен, особи позначені "***".
Саме тут здійснювався детальний облік усіх сум, що надходили від контрагентів державної енергетичної компанії, велася так звана чорна бухгалтерія, а також організовувалося відмивання коштів через складну мережу компаній-нерезидентів. Значна частина фінансових операцій, зокрема видача готівки, проводилась за межами України, що робило схему менш помітною для національних контролюючих органів.
За надання послуг легалізації стороннім компаніям чи фізособам офіс отримував відсоток від оброблених сум, що робило діяльність прибутковою і добре структурованою. Загалом через цю "пральню" пройшло близько 100 мільйонів доларів, демонструючи масштаби та професійність організаторів у відмиванні коштів. Зокрема, у березні 2025 року було "відмито" 100 тис. євро, а вже у квітні цього ж року 3 млн доларів.
До реалізації схеми були залучені колишній заступник керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики – "Рокет" (за даними нардепа Железняка, Ігор Миронюк), колишній правоохоронець, який обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту й безпеки "Енергоатому", – "Тенор" (за даними Железняка, Дмитро Басов).
А також відомий бізнесмен (імовірно, Тимур Міндіч) та чотири фізичні особи – працівники бек-офісу компанії. Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони контролювали кадрові рішення, процеси закупівель і рух фінансових потоків.
Особливу роль у схемі відігравали "Рокет" і "Тенор". Вони відповідали за збір коштів з контрагентів "Енергоатому" й мали вплив на посадових осіб компанії та міністерства, що дозволяло їм розставляти своїх людей на ключові посади, блокувати платежі й намагатися контролювати інші підприємства енергетичного сектору.
"Рокет" фактично взяв під контроль проведення закупівель і виконання вже укладених договорів через підконтрольних службових осіб компанії – "Тенора" та директора з фінансів і бюджетування. Саме "Рокет" організовував схему одержання неправомірної вигоди від контрагентів державної компанії.
"Тенор" міг ухвалювати рішення щодо оплати навіть усупереч вказівкам керівника "Енергоатому" (тоді – Петро Котін). Частину грошей збирали працівники АЕС, щоб потім передати "Тенору" під виглядом виведення коштів на поточні витрати. "Рокет" і "Тенор" знали, що з "Енергоатому" неможливо стягнути кошти за судовим рішенням через заборону на час війни, й активно користувалися цим під час шантажу контрагентів.
Зокрема, на плівках корупціонери обговорюють проєкт щодо захисту трансформаторних підстанцій на 4 млрд грн. Вони жаліються, що за попередній контракт на суму 3 млрд, вони отримали лише 90 тисяч доларів чи 90 млн грн – не встановлено.
За інформацією НАБУ, розслідування тривало понад 15 місяців, протягом яких проведено понад 70 обшуків на підприємствах енергетичного сектору та за місцем проживання фігурантів. Плівки підтверджують, що організатори контролювали кадрові рішення, рух фінансових потоків і закупівлі стратегічного підприємства з річним доходом понад 200 млрд грн, фактично керуючи компанією "з тіні".
На записах, датованих 9 липня 2025 року, фігуранти обговорюють "божевільні" суми на будівництво захисних споруд, підвищення відкатів та засідання оновленого Кабінету міністрів. Інші записи, від 14 травня 2025 року, свідчать про виплати "зарплат" неназваним особам та розподіл зібраних коштів.
Представники НАБУ наголошують, що оприлюднені матеріали – лише частина доказової бази. В бюро обіцяють незабаром опублікувати інші матеріали великого розслідування.
Однак уранці 10 листопада керівник САП Олександр Клименко створив комісію для проведення службового розслідування щодо можливого витоку даних цього досудового розслідування. Таке рішення Клименко ухвалив на підставі рапорту одного з прокурорів, що здійснює процесуальне керівництво в розслідуванні масштабної корупційної схеми у сфері енергетики та низці інших справ.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна домоглася екстрадиції з Німеччини фігуранта розслідування про корупцію в "Енергоатомі" на 100 млн грн. Гроші було вкрадено на будівництві нового сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!