Українці відмовляються від високих зарплат і бронювання: чого не вистачає фахівцям

Повномасштабна агресія Росії стала причиною глибокої кадрової кризи в Україні. Найскладніша ситуація – у прикордонних та прифронтових регіонах, де ситуації не можуть зарадити навіть зарплати близько 44 тисяч гривень та бронювання від мобілізації. Тому роботодавцям треба виходити на межі стандартних цифр в оголошеннях.

Про це заявив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Оскільки роботи в прикордонні та прифронтовій зоні пов’язана з підвищеним ризиком, таким працівникам мають надаватися страхування життя, укриття та державні гарантії, вважає він.

Чому високої зарплати замало для переїзду

Воскобойник вказав на низки додаткових витрат і ризиків з якими неодмінно зіштовхнеться фахівець, який вирішить переїхати до прикордонної області з безпечнішого регіону:

• значні витрати на дорогу, оренду та облаштування житла (зокрема й для членів сім'ї);
• постійні обстріли та щоденна загроза життю й здоров'ю.

У таких умовах пропонована заробітна плата повинна компенсувати не лише професійні обов'язки, а й побутові витрати, логістику та постійну небезпеку. Саме тому навіть 44 тисячі гривень у комплексі з бронюванням виявляються недостатнім стимулом.

Іноземці проблему не вирішать

Сподіватися на масовий приплив іноземної робочої сили до прикордоння наразі недоцільно, наголошує Воскобойник. Трудові мігранти зазвичай обирають країни з максимальним доходом та безпечними умовами праці, яким Україна під час війни не відповідає.

Це підтверджує і статистика офіційного працевлаштування іноземців підтверджує відсутність масового приїзду:

• 2021 рік – видано майже 22 тисячі дозволів;
• 2025 рік – оформлено та продовжено близько 9 тисяч дозволів;
• травень 2026 року –  в країні офіційно працюють близько 9,5 тисячі іноземців.

Тобто на 1000 українських платників ЄСВ (із загальної кількості у 10,5 млн осіб) припадає менше одного іноземного робітника. Це вкрай незначний показник.

Як привабити працівників

Головний акцент має робитися на ефективному використанні внутрішніх трудових ресурсів. Для залучення спеціалістів у прикордонні регіони потрібен комплексний пакет умов:

• конкурентна грошова винагорода;
• забезпечення житлом працівника та його родини;
• страхування життя і здоров'я;
• доступна мережа укриттів та чіткі протоколи евакуації;
• довгострокові державні гарантії.

Паралельно чітких гарантій потребує і місцевий бізнес. Підприємства мають розуміти алгоритми державної підтримки у разі пошкодження виробничих потужностей, вимушеної евакуації чи зупинки діяльності.

"У довгостроковій перспективі Україні, ймовірно, доведеться точково залучати працівників з інших країн. Демографічне скорочення, виїзд населення та зменшення кількості молоді створюватимуть постійний дефіцит робочих рук. Проте цей процес має відбуватися під контролем держави, без заміни українців дешевшою робочою силою та без зниження заробітних плат", – наголошує Воскобойник.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, після завершення війни однією з найзатребуваніших професій в Україні стане будівельник, адже країні знадобляться величезні ресурси для відновлення житла та інфраструктури. Через дефіцит працівників жінок і старших людей уже навчають традиційно чоловічих професій – від муляра та штукатура до водійки крана.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!