"Це тільки зошити і книжки!" Мама п'ятикласниці зважила рюкзак доньки і викликала дискусію в мережі
Мобілізація чоловіків 50+: кого можуть призвати в Україні
Призову до війська під час війни підлягають чоловіки віком 25-60 років

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Згідно опитування, 51% українських біженців у Польщі планують повернутися в Україну, але 43% із них готові зробити це лише після завершення війни, тоді як 26% повертатися не планують, а 23% ще не визначилися. Водночас українці вже активно адаптувалися в Польщі, 73% мають роботу, 60% володіють польською на середньому або високому рівні, а 44% допускають можливість залишитися за кордоном назавжди.
Про це свідчать результати опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 21-25 серпня серед 1000 повнолітніх українських біженців у Польщі. Дослідження проводилося методом CAWI, а для зважування вибірки використали дані UNHCR про статево-вікову структуру українських біженців у Польщі.
Загалом 51% опитаних заявили, що мають намір повернутися в Україну. Проте для більшості це не питання найближчого майбутнього. Так, 43% респондентів планують повернення після завершення війни, тоді як ще 8% готові повернутися вже найближчим часом. Водночас 26% не планують повертатися в Україну, а 23% поки не визначилися.
Тобто навіть після кількох років життя за кордоном значна частина українців не відмовилася від планів повернутися додому. Водночас результати показують і протилежну тенденцію, адже майже половина опитаних або не хоче повертатися, або поки не має чіткого рішення.
Головним фактором, який може визначити рішення про повернення, залишається безпека. 71% опитаних назвали саме безпеку та стабільність в Україні головною умовою для повернення. Зокрема, 36% назвали важливим розвиток української економіки, 26% – перспективи працевлаштування, а 21% – відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів.
Ще 12% звернули увагу на розвиток соціальної інфраструктури, стільки ж – на можливість впливати на суспільні зміни. Для 11% важливою є можливість долучитися до відбудови країни, а ще для 11% фактором повернення може стати погіршення умов життя за кордоном.
Водночас дослідження показало, що досить велика частина українців уже розглядає можливість остаточного облаштування за межами України. 44% респондентів хотіли б залишитися за кордоном на постійне проживання. Не планують цього 43%, ще 13% поки не визначилися.
Серед тих, хто розглядає постійне життя за кордоном, найбільше людей хочуть залишитися саме в Польщі – цей варіант обрали 40%. Ще 17% хотіли б переїхати до іншої європейської країни, а 6% розглядають країни за межами Європи. При цьому 37% не визначилися, де саме хотіли б жити в майбутньому.
Окремо соціологи запитували про можливість отримання польського громадянства. 34% опитаних розглядають такий варіант, зокрема частина вже подала необхідні документи. Не планують отримувати польське громадянство 46%, а ще 20% не визначилися. Цікаво, що серед видів допомоги, які могли б полегшити життя українців у Польщі, найчастіше називали саме можливість отримати польське громадянство – її зазначили 35% респондентів.
Попри невизначеність щодо майбутнього, значна частина українців уже адаптувалася до життя в Польщі. 57% опитаних задоволені власним рівнем соціальної адаптації, тоді як 37% ним не задоволені.
Особливо помітною є мовна інтеграція. 60% респондентів заявили, що володіють польською мовою на середньому або високому рівні. Ще 26% мають базові знання, 12% – початковий рівень, а зовсім не знають польської лише 2%. Для переважної більшості опитаних мовний бар'єр уже не є головною перешкодою для повсякденного життя в Польщі.
Певною мірою це пояснюється і тривалістю перебування українців у країні. Люди влаштовуються на роботу, орендують житло, віддають дітей до місцевих навчальних закладів, користуються польськими сервісами та поступово формують власне соціальне коло.
Серед основних проблем, з якими українці стикаються в Польщі, найчастіше називали негативний вплив медіа – 45%. На другому місці опинилися проблеми психічного здоров'я – їх зазначили 29% опитаних. Ще 28% говорять про складний доступ до якісної медицини, а 24% – про загальні проблеми зі здоров'ям.
Для 23% проблемою є брак можливостей для самореалізації. По 22% назвали недостатню соціальну адаптованість, дефіцит вільного часу та житлові труднощі. Ще 21% звернули увагу на фізичну безпеку, по 19% – на високе навантаження та нестачу грошей. Труднощі з працевлаштуванням або втратою актуальності професії зазначили 17%.
Психологічний стан залишається окремим викликом. 26% опитаних часто або дуже часто відчували надмірну тривогу чи паніку, з якою не могли впоратися. Ще 31% переживали подібні стани час від часу. Тобто навіть після адаптації до побутового життя за кордоном війна продовжує впливати на психологічний стан значної частини українців.
Важливою ознакою адаптації є працевлаштування. 73% українських біженців, які взяли участь в опитуванні, мають роботу. Серед них 87% працюють безпосередньо в Польщі, 4% – в Україні, а ще 5% працюють одночасно у кількох країнах.
Таким чином, для більшості українців перебування в Польщі вже пов'язане не лише з отриманням допомоги, а й із власною економічною активністю. Фінансове становище при цьому змінюється по-різному. За останній рік 41% респондентів заявили, що воно фактично не змінилося. Ще 36% відзначили покращення, а 20% – погіршення.
Власне житло залишається для українців у Польщі значно менш доступним, ніж оренда, 81% опитаних орендують житло. Власну нерухомість у Польщі мають лише 7%.
Ще 3% забезпечені житлом роботодавцем, по 2% проживають у польських родинах або в українських друзів і знайомих, а 1% користується соціальним житлом. Саме житлове питання є одним із найскладніших для тих, хто хоче будувати довгострокове життя в Польщі. Лише 16% позитивно оцінюють можливість придбати власне житло, тоді як 44% вважають її недоступною.
Загалом оцінки життя в Польщі різняться залежно від сфери. Найкраще українці оцінюють можливості для якісного дозвілля – позитивну оцінку їм дали 57% опитаних. Комфортним життя в Польщі вважають 41%, а доступність дошкільної та шкільної освіти позитивно оцінюють 39%.
Водночас медицина залишається однією з найбільш проблемних сфер. Доступність якісної медичної допомоги позитивно оцінюють 26%, тоді як 32% дають негативну оцінку. Можливість працювати за достатню оплату позитивно оцінюють 26%, а 27% – негативно. Соціальну підтримку добре оцінюють 20%, тоді як 29% нею незадоволені.
Ще один показник інтеграції – соціальне оточення. І тут українці значною мірою продовжують залишатися всередині власної спільноти. У 45% респондентів найближче коло спілкування складається переважно з українців. Ще 34% однаково багато спілкуються і з українцями, і з поляками.
Переважно з поляками спілкуються лише 8% опитаних. Ще 13% заявили, що взагалі не мають близького кола спілкування. При цьому ставлення українців до поляків переважно позитивне або нейтральне. 50% назвали своє ставлення до місцевого населення теплим, а 44% – нейтральним.
За останні 12 місяців 31% опитаних стикалися з дискримінацією через національну або етнічну належність. Ще 22% повідомили про дискримінацію через використання української мови. Водночас 49% не стикалися з дискримінацією за жодною з ознак, які перевіряли соціологи.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, уряд України готує новий формат взаємодії з біженцями, які перебувають за кордоном і розглядають можливість повернення. У громадах планують залучати волонтерів-"амбасадорів повернення", які розповідатимуть про життя у конкретному місці, доступні можливості та допомагатимуть тим, хто повернеться, налагодити контакти в Україні.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Призову до війська під час війни підлягають чоловіки віком 25-60 років