Українці можуть втратити роботу швидше, ніж думають: як штучний інтелект уже змінює ринок праці
Штучний інтелект (ШІ) вже не є майбутньою загрозою, адже він просто зараз щомісяця витісняє десятки тисяч робочих місць та автоматизує рутинні офісні професії, особливо там, де завдання повторювані й алгоритмічні. На цьому фоні до 2030 року до 39% навичок стануть застарілими, а головний розрив ринку праці виникає не через брак роботи, а через те, що люди фізично не встигають перенавчатися під нові ролі.
Про це розповів у своєму блозі на OBOZ.UA український AI-стратег Віталій Кіро. Експерт, посилаючись на дані World Economic Forum (WEF), зазначає, що до 2030 року у світі буде створено близько 170 мільйонів нових робочих місць, але водночас 92 мільйони зникнуть.
У підсумку це дає позитивне чисте сальдо – приблизно +78 мільйонів робочих місць, однак цей показник не відображає головного виклику. Як підкреслює Кіро, ключова проблема полягає не у скороченні зайнятості як такої, а в розриві між зникненням старих професій і появою нових. За оцінками WEF:
- 39% ключових навичок на ринку праці вже до 2030 року стануть застарілими;
- 59 зі 100 працівників у світі потребуватимуть перенавчання;
- і приблизно 11 із них не отримають доступу до перекваліфікації.
Тобто, як зазначає експерт, проблема полягає в тому, що трансформація ринку праці відбувається швидше, ніж люди встигають адаптуватися до змін. У своїх коментарях Кіро звертає увагу на те, що штучний інтелект ужебезпосередньо впливає на ринок праці, а не є віддаленою перспективою.
Зокрема, за даними Goldman Sachs, щомісяця ШІ може "вилучати" з ринку тисячі робочих місць, одночасно створюючи нові через автоматизацію та підсилення продуктивності людини. Експерт наголошує, що історично технології заміщали фізичну працю, але нині вперше відбувається масштабна автоматизація інтелектуальних і офісних функцій, включно з аналітикою, текстами та рутинною адміністративною роботою.
За оцінкою аналітиків, найбільший тиск припадає на позиції, де робота складається з повторюваних інтелектуальних задач. Йдеться насамперед про:
- junior-спеціалістів в офісних професіях;
- операторів підтримки;
- базових аналітиків і контент-менеджерів;
- рутинні адміністративні та текстові ролі.
Як зазначає Кіро, саме ці функції найпростіше автоматизуються, оскільки вони базуються на чітких алгоритмах, які вже сьогодні ефективно виконує генеративний ШІ. Експерт описує майбутній ринок праці як систему з трьох типів працівників:
- ті, кого замінює ШІ: рутинні офісні ролі, де немає складних рішень або відповідальності;
- ті, кого ШІ підсилює: професії, де важливі судження, стратегія та досвід — юристи, редактори, управлінці, аналітики високого рівня;
- нові професії: фахівці з AI-інструментів, архітектори автоматизації процесів, оператори AI-систем та менеджери цифрових робочих потоків.
За словами Кіро, саме другий і третій типи визначатимуть конкурентоспроможність на ринку праці майбутнього. Окремо експерт звертає увагу на ситуацію для молодих працівників. Найбільший тиск припадає саме на стартові позиції, де традиційно формувався досвід.
Причина полягає в тому, що базові задачі, які раніше виконували junior-фахівці, тепер можуть бути автоматизовані, що ускладнює входження в професію без нових навичок. Україна, за оцінкою Віталія Кіро, перебуває в особливій ситуації.
З одного боку – дефіцит кадрів і міграція, з іншого – висока адаптивність бізнесу, це створює умови, коли автоматизація не є вибором, а стає необхідністю. Найбільш вразливими залишаються сфери:
- копірайтинг і контент;
- підтримка клієнтів;
- базова бухгалтерія;
- шаблонний дизайн і SMM;
- junior-аналітика.
Водночас малий бізнес отримує перевагу завдяки доступу до "цифрових співробітників", які дозволяють виконувати більший обсяг роботи без розширення штату. Кіро підкреслює, що питання наразі більше не в тому, чи зникне робота, а в тому, хто зможе адаптуватися до нових інструментів швидше за інших.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні пошук трудових мігрантів поки не вважають пріоритетом, натомість основну ставку роблять на повернення українців з-за кордону та залучення до роботи молоді, людей старшого віку. Уряд вважає, що саме внутрішніх кадрових резервів може вистачити, щоб частково покрити гострий дефіцит працівників.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!