Українські роботодавці скорочують найм: російські обстріли вдарили по ринку праці

Через посилення російських обстрілів українські роботодавці стали обережніше наймати працівників, скорочуючи плани щодо розширення штату та відкриття нових вакансій. Водночас дефіцит кадрів нікуди не зник, адже бізнесу й далі бракує кваліфікованих працівників, особливо для підтримки виробництва.

Про це розповів заступник голови Національного банку України (НБУ) Володимир Лепушинський в коментарі медіа.  За його словами, скорочення попиту на працівників є прямим наслідком загального погіршення ділової активності. 

Бізнес відкриває менше вакансій через війну

Підприємствам дедалі складніше планувати розвиток на перспективу, коли виробничі та складські об'єкти можуть бути пошкоджені або знищені внаслідок російських атак, а логістичні ланцюги – перервані. Для компаній питання найму працівників безпосередньо залежить від того, наскільки вони впевнені у стабільності власного бізнесу. Якщо підприємство не розуміє, якими будуть його виробничі можливості через кілька місяців, воно, як правило, відкладає розширення штату.

Саме таку тенденцію зараз фіксує Національний банк. Посилення обстрілів створює для роботодавців додаткові ризики. Компаніям доводиться витрачати кошти не лише на зарплати та розвиток, а й на відновлення пошкоджених об'єктів, переміщення виробництва, облаштування укриттів, резервні джерела електроенергії та пошук альтернативних логістичних маршрутів.

У таких умовах новий найм стає для частини роботодавців менш пріоритетним. Водночас це не означає, що український бізнес масово відмовляється від працівників. 

Які галузі можуть скорочувати кількість працівників

Показовими стали результати серпневого опитування підприємств, яке проводить НБУ. За його результатами, підприємства промисловості, торгівлі та сфери послуг очікували скорочення чисельності працівників. Найбільш песимістичні прогнози щодо зайнятості були саме у промисловості.

Промислові підприємства особливо сильно залежать від стану виробничої інфраструктури, постачання сировини, електроенергії та логістики. Якщо завод або виробничий майданчик пошкоджений, підприємство фізично не може працювати на запланованих потужностях. Навіть якщо попит на його продукцію зберігається, компанія може бути змушена скоротити виробничі зміни або тимчасово зменшити кількість працівників.

Торгівля та послуги також відчувають наслідки війни. Руйнування складів і торговельних об'єктів, проблеми з доставкою товарів, перебої з електроенергією та падіння ділової активності змушують компанії переглядати свої плани щодо розширення.

Єдина галузь із позитивними очікуваннями – будівництво

На тлі загального погіршення очікувань є сектор, який демонструє протилежну тенденцію. У серпні будівельні підприємства прогнозували збільшення чисельності працівників. Пошкоджені та зруйновані житлові будинки, промислові підприємства, складські комплекси, дороги, енергетичні об'єкти та інша інфраструктура потребують ремонту або повної відбудови.

Відповідно, війна одночасно створює додатковий попит на окремі професії та скорочує можливості для зайнятості в інших секторах. Будівельна галузь потребує робітників різної кваліфікації – від спеціалістів, які займаються проєктуванням та інженерією, до безпосередніх виконавців будівельних і ремонтних робіт.

Проблема українського ринку праці полягає не лише в тому, скільки вакансій готові створити підприємства. Не менш важливо, чи є достатньо людей із необхідними знаннями, досвідом та професійними навичками.

Частина працівників виїхала за кордон, частина мобілізована до Сил оборони, а значна кількість людей була змушена змінити місце проживання через війну. У результаті підприємства в окремих регіонах можуть мати значну кількість незакритих вакансій навіть тоді, коли загальна активність бізнесу знижується.

Саме на це звернув увагу Лепушинський. За його словами, для багатьох підприємств основною проблемою стає вже не відсутність попиту на продукцію, а фізична нестача людей, здатних її виробляти. Тобто роботодавці можуть одночасно скорочувати плани щодо розширення штату і активно конкурувати за тих фахівців, які вже є на ринку.

Руйнування складів і підприємств впливає на робочі місця

Окремою проблемою стали російські удари по складській та виробничій інфраструктурі. За останні місяці під російські атаки потрапляли великі логістичні та промислові об'єкти. Серед них – складські комплекси, розподільчі центри торговельних мереж і поштових операторів, а також виробничі підприємства.

Знищення такого об'єкта має наслідки далеко за межами самого приміщення. Компанія втрачає можливість зберігати продукцію, отримувати та відправляти товари, обслуговувати клієнтів або підтримувати колишні обсяги виробництва. Часто після атаки бізнесу доводиться терміново переносити операції в інший регіон або шукати нові складські площі.

Зазначається, що це може тимчасово скоротити потребу в частині працівників, водночас збільшуючи навантаження на тих співробітників, які залишилися. При цьому пряме звільнення всіх працівників після знищення підприємства не є автоматичним наслідком атаки. Бізнес намагається зберегти персонал, якщо розраховує відновити роботу або перенести її на інший майданчик.

Логістика стала одним із головних ризиків для роботодавців

Російські удари впливають на ринок праці також через логістику. Пошкодження складів, транспортної інфраструктури та виробничих об'єктів призводить до затримок постачання. Компаніям доводиться шукати альтернативні маршрути, збільшувати витрати на перевезення та створювати додаткові запаси.

У результаті собівартість продукції зростає, а можливості бізнесу для інвестування та розширення можуть скорочуватися. Для роботодавця це означає необхідність більш обережно планувати витрати на персонал. Якщо раніше компанія могла дозволити собі відкрити новий підрозділ і найняти десятки людей, то в умовах постійної загрози атак вона може відкласти таке рішення до моменту, коли ситуація стане більш прогнозованою.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні різко зросли зарплати у будівництві, у липні фасадникам вже пропонували зарплату 72 500 грн, штукатурам – 71 250 грн, а плиточникам – 71 000 грн, тоді як загальна медіанна зарплата у будівництві становила 38 125 грн. Попит на будівельників залишається високим, а в окремих містах сходу та півдня вакансій стає більше, проте кандидатів не вистачає.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!