Робота біженців "в тіні" під прицілом: Чехія розпочала масштабні перевірки роботодавців

Ілюстрація - українка з прапором

У Чехії розпочалися масштабні перевірки нелегального працевлаштування в межах ініціативи "Кобра 26", під особливим контролем – агентства праці та роботодавці. Влада прагне вивести ринок із тіні, посилити відповідальність бізнесу та зменшити випадки експлуатації працівників.

Про це пише Czechia online. "Кобра 26" – це не окремий орган, а спільна ініціатива, що об’єднує поліцію, митну та фінансову служби, інспекцію праці, соціальні органи та аналітичні підрозділи.

Вперше ці структури діятимуть максимально скоординовано, обмінюватимуться інформацією, проводитимуть спільні перевірки та аналізуватимуть підозрілі схеми. Головна мета – не лише виявити порушення, а й системно змінити правила гри на ринку праці.

Влада прагне зробити нелегальне працевлаштування невигідним для бізнесу та водночас зменшити можливості для зловживань. За словами міністра праці Алеша Юхелки, саме через посередницькі агентства найчастіше виникають проблеми. У деяких випадках йдеться не просто про порушення, а про відверту експлуатацію працівників.

Поширеними є схеми, коли людей оформлюють через фіктивні договори або змушують працювати як приватні підприємці, хоча фактично вони виконують роботу найманих працівників. Така практика відома як "приховане працевлаштування" або "шварцсистема".

У результаті працівники залишаються без соціальних гарантій, а держава недоотримує податки та внески. За різними оцінками, щороку в "тіні" в Чехії обертається від 40 до 90 мільярдів крон. Значна частина цих коштів пов’язана саме з нелегальним працевлаштуванням іноземців.

Експерти зазначають, що до 80% проблемних агентств працюють із залученням іноземної робочої сили. Зазначається, що це робить тему особливо актуальною для українців, які перебувають у Чехії в пошуках роботи або вже працевлаштовані.

Ініціатива "Кобра 26" передбачає не лише перевірки, а й поступове посилення правил. Серед ключових напрямків:

  • збільшення кількості спільних перевірок різними службами;
  • жорсткіший контроль за діяльністю агентств праці;
  • активний обмін аналітичними даними між державними органами;
  • можливість стягнення соціальних внесків із роботодавців навіть заднім числом.

Окремо розглядається підхід, за якого відповідальність за порушення більше покладатиметься на компанії, а не на самих працівників. За порушення правил працевлаштування роботодавцям загрожують значні штрафи – у деяких випадках до мільйонів крон.

Крім фінансових санкцій, можливі й інші наслідки, адже перевірки можуть призвести до блокування діяльності компаній або втрати ліцензій для агентств. Влада також планує ускладнити схеми "переписування" бізнесу, коли компанії формально змінюють власників, щоб уникнути відповідальності.

Для українських біженців і трудових мігрантів ці перевірки означають підвищену увагу до умов праці. З одного боку, це може створити додаткові ризики для тих, хто працює неофіційно. З іншого – має захистити працівників від недобросовісних роботодавців і забезпечити їм базові соціальні гарантії.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, українцям і іншим іноземцям буде важче отримати громадянство Швеції. Парламент цієї країни запровадив нові, жорсткіші правила, які включають збільшену вимогу щодо термін проживання, а також тести на знання мови та шведського суспільства й культури.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!