Рейдерське заволодіння нерухомістю на $514 тис: викрито схему за участі Мін'юсту, нардепів та посадовиці ОП

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну злочинну організацію, яка, за версією слідства, займалася рейдерським захопленням підприємств і дорогої нерухомості. Восени 2025 року фігуранти заволоділи активами на понад 248 млн грн, а у травні 2026-го намагалися отримати контроль над майном ще на 207 млн грн. До схеми, за даними правоохоронців, залучали хакерів, судові та адміністративні механізми, а фінансування забезпечував чинний нардеп, який виділив щонайменше $514 тисяч.

Про це йдеться в розслідуванні НАБУ, яке іменували "Феміда". За словами прокурора САП, як зазначає Bankova Mail, мова йде про заступницю міністра юстиції Олену Фернес.

Які посадовці фігурують у справі

Зокрема, прокурор САП надав повний перелік осіб, які були причетні до злочинної схеми. Серед них:

• Ірина Мудра, колишня заступниця голови Офісу Президента;
• Віктор Дубовик, гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу Президента;
• Олена Ференс, заступниця міністра юстиції;
• Максим Микитась, колишній народний депутат;
• Вадим Столар, чинний народний депутат;
• Василь Астіон, бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;
• Микола Гладищенко, колишній голова правління державного "Сенс Банк";
• Олег Ступак, колишній голова правління державного "Сенс Банк";
• Людмила Снігур, начальниця департаменту державного "Сенс Банк";
• Валентин Єлізаров (підлеглий Микитася, керівник ТОВ "Метробуд");
• Микита Тарковський (пов’язаний з Микитасем);
• Єгор Меркулов (водій Микитася, номінально керівник ТОВ "Монтаж Сервіс");
• Олександр Остапенко (охоронець Микитася, номінально директор ТОВ "Філософія Девелопмент"). 

19 серпня, у день проведення спецоперації, Ірину Мудру звільнили з посади заступниці керівника ОП указом президента. Причину звільнення в указі не зазначали.

Пізніше стало відомо, що Мудрій повідомили про підозру. Її адвокат водночас заперечував інформацію про затримання, заявляючи, що йшлося про слідчі дії та вручення підозри.

Як працювала схема

За матеріалами слідства, двоє співорганізаторів домовилися про спільну реалізацію схеми із захоплення активів. Для цього використовували кілька інструментів одночасно.

Одним із ключових елементів було незаконне переоформлення корпоративних прав підприємств. До операцій, як стверджують НАБУ та САП, залучали хакерів, які видавали себе за державних реєстраторів та отримували доступ до реєстрів.

Після цього до державних баз вносилися неправдиві відомості та підроблені документи, на підставі яких право власності на компанії переходило до підконтрольних фігурантам людей.

Особливо показовим є те, що формальними власниками захоплених активів могли ставати особи з оточення організаторів. За даними слідства, корпоративні права підприємств переоформлювали, зокрема, на власних охоронців одного зі співорганізаторів. Таким чином, реальний контроль над активами залишався у організаторів, тоді як на папері їхніми власниками ставали інші люди.

НАБУ та САП встановили кілька епізодів діяльності угруповання. Зокрема, восени 2025 року, за версією слідства, його учасники незаконно заволоділи активами підприємств загальною вартістю понад 248 млн грн.

У травні 2026 року фігуранти вже намагалися встановити контроль над нерухомістю у Києві вартістю понад 207 млн грн. Окремою метою рейдерів, за даними слідства, був об'єкт нерухомості у центральній частині столиці. Його вартість оцінюється більш ніж у 500 млн грн.

До чого тут хакери

Однією з найбільш важливих деталей справи є використання кіберінструментів. За даними слідства, після отримання доступу до державних реєстрів учасники схеми могли змінювати інформацію про власників компаній та реєструвати перехід корпоративних прав.

Фактично це дозволяло за короткий проміжок часу створити на папері нову структуру власності підприємства, хоча законний власник при цьому не продавав свою компанію і не передавав свої права. Після такого переоформлення організатори мали ще одну проблему – законні власники могли звернутися до правоохоронців або спробувати через суд та Мін'юст повернути контроль над майном.

Саме тому, за версією слідства, рейдерська схема не обмежувалася лише втручанням у реєстри.

Як намагалися закріпити захоплене майно

Щоб утримати контроль над підприємствами, учасники організації, за даними НАБУ та САП, використовували судові та адміністративні механізми. Зокрема, йдеться про:

• блокування реєстраційних дій;
• використання підконтрольних осіб у судових процесах;
• ініціювання процедур банкрутства;
• отримання потрібних судових рішень;
• вплив на розгляд скарг у Міністерстві юстиції;
• залучення посадовців для лобіювання потрібних рішень.

Один із епізодів стосувався підприємства, за допомогою якого учасники схеми прагнули отримати доступ до дорогої нерухомості в центрі Києва. Для цього, за версією слідства, була запущена процедура банкрутства.

27 січня 2026 року суддя задовольнив заяву підконтрольної організаторам особи про забезпечення позову та заборонив проводити реєстраційні дії щодо підприємства. Вже 26 березня суддя задовольнив клопотання арбітражного керуючого, пов'язаного зі злочинною організацією, та припинив повноваження директора компанії. У такий спосіб, як вважають детективи, законного власника поступово усували від можливості контролювати підприємство.

У справі фігурує Мін'юст

Окремий блок розслідування стосується впливу на посадовців Міністерства юстиції. За даними слідства, організатори намагалися впливати на розгляд скарг щодо рейдерських дій та домогтися рішень, які дозволяли б зберегти контроль над захопленими активами.

Показовим є епізод із грудня 2025 року, 29 грудня Колегія Міністерства юстиції з розгляду скарг, за даними слідства, ухвалила висновок про законність переходу права власності на одне із захоплених підприємств до підконтрольної особи. 31 грудня 2025 року цей висновок було затверджено виконувачем обов'язків міністра юстиції.

Окремим епізодом стала спроба заволодіти дорогою нерухомістю в центральній частині столиці. За версією правоохоронців, для цього фігуранти планували використати підроблену судову ухвалу та внести відповідні відомості до реєстру нерухомості.

До реалізації задуму знову могли залучити хакерів. Якщо така схема спрацьовувала, інформація в державному реєстрі створювала б формальну підставу для подальших операцій з нерухомістю, хоча реального законного переходу права власності не відбувалося.

Водночас один із найбільш резонансних епізодів, за даними слідства, завершився невдачею. Працівники Міністерства юстиції, усвідомлюючи можливі наслідки виконання незаконних вказівок, відмовилися брати участь у реалізації схеми. У результаті організаторам не вдалося довести задум щодо заволодіння нерухомістю до кінця.

Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили учасникам злочинної організації про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо шахрайства, протиправного заволодіння майном підприємства, підроблення документів та несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, вранці 19 серпня співробітники НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації. Схемою керували чинні та колишні народні депутати України. Після публікацій перших подробиць уже розпочалися кадрові рішення.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!