Блог | Податкова автоматично отримуватиме дані про перетин кордону: кого це стосуватиметься насамперед

Державна податкова служба та Державна прикордонна служба України запустили автоматичний обмін інформацією про перетин державного кордону. Новина швидко викликала хвилю обговорень. У соцмережах почали з'являтися припущення про "податковий контроль на кордоні", автоматичну заборону виїзду боржникам і навіть "тотальне стеження" за громадянами.

Насправді більшість таких тверджень не відповідає дійсності. Розберемося, що саме змінилося, яких нових повноважень податкова не отримала і які практичні наслідки це матиме для бізнесу та фізичних осіб.

Що саме змінилося

Раніше для отримання інформації про перетин кордону податкова служба направляла окремі запити до Державної прикордонної служби та чекала відповіді. Тепер цей процес автоматизовано.

Працівник ДПС формує електронний запит щодо конкретної особи або транспортного засобу, після чого відповідна інформація надходить автоматично через захищені державні канали зв'язку.

Кожен запит підписується кваліфікованим електронним підписом посадової особи, фіксується в електронних журналах аудиту та здійснюється лише в межах наданих законом повноважень.

Інакше кажучи, податкова не отримала принципово нових повноважень — вона отримала значно швидший інструмент доступу до інформації, яку і раніше могла запитувати.

Що насправді НЕ змінюється

Саме навколо цього питання виникло найбільше міфів. Автоматичний обмін інформацією не означає, що:

• на пунктах пропуску з'являться представники податкової;
• для виїзду за кордон потрібно буде отримувати будь-які дозволи чи довідки від ДПС;
• наявність податкового боргу автоматично стане підставою для заборони виїзду;
• податкова здійснюватиме безперервний моніторинг усіх громадян.

Як і раніше, тимчасове обмеження права на виїзд можливе лише у випадках, прямо передбачених законом, а не через сам факт існування податкової заборгованості.

Для чого податковій потрібні ці дані

Автоматизація обміну інформацією сама по собі не змінює повноважень ДПС. Водночас вона значно спрощує отримання даних, які можуть використовуватися під час здійснення податкового контролю.

Найбільший практичний ефект новий механізм матиме одразу в кількох напрямах.

Контроль за використанням КЕП керівників

Одним із практичних напрямів використання нових даних може стати перевірка обставин підписання документів керівниками підприємств.

Якщо документи були підписані кваліфікованим електронним підписом керівника в період, коли він перебував за кордоном, сам по собі цей факт ще не свідчить про порушення. Закон не пов'язує можливість використання КЕП із фізичним місцем перебування його власника.

Водночас у податкового органу можуть виникнути додаткові запитання, якщо інші обставини свідчитимуть, що КЕП директора фактично використовувала інша особа. Це може стосуватися податкової звітності, податкових накладних, договорів, первинних та інших юридично значущих документів.

Тому бізнесу варто контролювати порядок використання КЕП і не передавати особисті ключі іншим працівникам. Якщо під час відсутності керівника документи має підписувати інша уповноважена особа, її повноваження слід належно оформити, а документи вона повинна підписувати власним КЕП.

Податкове резидентство: саме тут можуть бути найбільші наслідки

Найменше уваги наразі приділяють саме цьому аспекту, хоча саме він може стати одним із найважливіших.

Після початку повномасштабної війни мільйони українців тривалий час проживають або працюють за кордоном. Для багатьох із них питання податкового резидентства набуло практичного значення.

Інформація про перетин кордону й раніше використовувалася під час податкових перевірок і судових спорів. Проте тепер ДПС отримуватиме її практично миттєво. Ці відомості можуть стати важливим джерелом доказів під час перевірок і спорів щодо:

• визначення податкового резидентства фізичних осіб;
• застосування правила 183 днів;
• декларування іноземних доходів;
• виконання правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК);
• міжнародного оподаткування загалом.

Водночас інформація про перетин кордону сама по собі не визначає податкове резидентство. Правило 183 днів є лише одним із критеріїв. Податковий кодекс України також враховує постійне місце проживання, центр життєвих інтересів та інші обставини, а за наявності міжнародного договору – і його положення.

Проте саме інформація про фактичне перебування особи в Україні або за її межами нерідко стає одним із ключових доказів під час податкових спорів.

Саме тому українцям, які тривалий час проживають за кордоном, варто уважніше ставитися до документального підтвердження свого податкового статусу.

Боротьба із "сірим" імпортом

Ще одним можливим напрямом використання нових даних є аналіз регулярного переміщення осіб і транспортних засобів через державний кордон. Така інформація може використовуватися разом з іншими даними для виявлення випадків систематичного ввезення товарів під виглядом особистих речей без належного митного оформлення та сплати податків.

Водночас сам по собі факт частого перетину кордону не свідчить про порушення. Йдеться насамперед про можливість ефективніше виявляти системні схеми "сірого" імпорту, а не про додатковий контроль за звичайними поїздками громадян.

Це частина більшої тенденції

Автоматичний обмін між ДПС і Держприкордонслужбою – не окреме нововведення, а продовження загальної цифровізації державного контролю. Останніми роками державні органи дедалі активніше інтегрують свої інформаційні системи.

Податкова вже використовує інформацію з державних реєстрів юридичних осіб, нерухомості, транспортних засобів, банківських рахунків у передбачених законом випадках та інших інформаційних ресурсів. Тепер до цього переліку додаються й відомості про перетин державного кордону.

Тепер до цього переліку додаються й дані про перетин державного кордону. Фактично завершується епоха, коли можна було розраховувати на те, що інформація, яка перебуває у різних державних органів, не використовуватиметься комплексно.

Що варто зробити бізнесу вже зараз

Сам по собі автоматичний обмін інформацією не вимагає від бізнесу термінових змін. Водночас доцільно переглянути окремі внутрішні процедури. Зокрема, варто:

• не передавати кваліфікований електронний підпис іншим особам;
• забезпечити належний порядок підписання документів під час відсутності керівника;
• оформляти повноваження інших посадових осіб у разі тривалого перебування директора за кордоном;
• враховувати питання податкового резидентства під час міжнародної діяльності компанії.

Фізичним особам, які тривалий час перебувають за межами України, також доцільно контролювати строки свого перебування, зберігати документи, що підтверджують податковий статус, та за потреби отримувати індивідуальні консультації щодо міжнародного оподаткування.

Висновок

Автоматичний обмін інформацією між ДПС та Державною прикордонною службою не запроваджує нових обмежень на виїзд за кордон і не створює нових обов'язків для громадян чи бізнесу. Проте він істотно скорочує час отримання податковими органами інформації, яка й раніше могла використовуватися під час здійснення податкового контролю.

Для більшості громадян ці зміни навряд чи матимуть відчутні наслідки. Натомість для бізнесу, українців, які тривалий час проживають за кордоном, а також осіб, діяльність яких пов'язана з міжнародним оподаткуванням, визначенням податкового резидентства чи правилами КІК, новий механізм може суттєво вплинути на практику податкових перевірок.

Автоматичний обмін інформацією між державними органами поступово стає новим стандартом податкового контролю. Для бізнесу це означає, що дедалі більшого значення набуває не лише належне виконання податкових обов'язків, а й узгодженість інформації, яка міститься в різних державних інформаційних системах. У сучасних умовах саме така інформаційна узгодженість дедалі частіше стає одним із ключових елементів податкової безпеки бізнесу.