Новий пакет санкцій проти Кремля опинився під загрозою: які країни гальмують рішення і чому
Нове посилення санкцій Європейського Союзу (ЄС) проти Росії хочуть спрямувати на іноземні порти, банки та морські послуги, щоб різко зменшити нафтові доходи Кремля. Водночас Італія, Угорщина, Греція, Мальта й Іспанія блокують частину рішень через нібито енергетичну залежність, ризики для портів і фінансових установ та відсутність чіткої підтримки з боку США.
Про це пише Bloomberg. Зазначається, що Європейська комісія наткнулася на серйозний опір з боку окремих країн, які побоюються економічних і політичних наслідків.
Нові ініціативи спрямовані насамперед на скорочення нафтових доходів Росії, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни проти України. Серед запропонованих заходів – санкції проти іноземних портів і банків, що, за даними ЄС, допомагають Москві обходити чинні обмеження, а також розширення списку суден так званого тіньового флоту, нові торговельні заборони й удари по криптовалютних операторах.
Окремий блок санкцій стосується третіх країн, зокрема компаній у Китаї та Центральній Азії, які можуть постачати Росії ресурси або технології подвійного призначення. Найбільші суперечки викликала ідея запровадити обмеження щодо портів у Грузії та Індонезії.
Італія та Угорщина висловили занепокоєння щодо грузинського порту Кулеві. Причина – через нього імпортують газ з Азербайджану, який є важливим енергетичним джерелом для Європи.
Греція та Мальта скептично ставляться до санкцій проти порту в Індонезії, а також до пропозиції замінити цінову "стелю" на російську нафту повною забороною морських послуг – страхування й транспортування. Окремо Італія та Іспанія виступили проти санкцій щодо банку на Кубі, аргументуючи це тим, що він є фактично єдиною фінансовою установою на острові, яка працює з іноземною валютою та обслуговує дипломатів і громадян ЄС.
Додаткову невизначеність створює позиція "Великої сімки". Частина запропонованих заходів, зокрема заборона морських послуг для російської нафти, залежить від підтримки країн G7. Однак США поки не дали чіткої відповіді, що підживлює сумніви серед європейських партнерів.
Єврокомісія також наполягає на обмеженнях щодо експорту верстатів і радіообладнання до Киргизстану. За даними ЄС, після 2022 року експорт підсанкційних технологій з Євросоюзу до цієї країни зріс у вісім разів, а постачання з Киргизстану до Росії на 1000%. Влада Киргизстану заперечує навмисну участь держави в схемах обходу санкцій, перекладаючи відповідальність на приватні компанії.
Крім того, до нового пакета можуть увійти санкції проти низки компаній у Китаї та інших державах, які за твердженням Брюсселя підтримують російську воєнну машину. Ключова проблема полягає в тому, що для ухвалення санкцій потрібна одностайна підтримка всіх країн ЄС.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна оголосила нові санкції проти РФ і внесла до "чорного списку" 91 судно російського тіньового флоту. Це танкери, які перевозили російську нафту в обхід міжнародних обмежень і допомагали фінансувати агресію проти України.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!