"Накрали" понад 100 млн грн на урядовій лінії "15-45": в Україні викрили масштабну схему на закупівлях

В Україні викрили ймовірну схему на понад 100 млн гривень, за даними журналістів, програмно-технічне забезпечення урядової лінії "15-45" роками закуповували у пов’язаних між собою компаній з ознаками фіктивності, які отримували мільйони з бюджету. У центрі уваги опинилася директорка Урядового контактного центру Маріанна Вільшинська, яка, як стверджують автори розслідування, не задекларувала житло в Києві, а після оприлюднення матеріалу БЕБ (Бюро економічної безпки) відкрило кримінальне провадження.

Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми "На межі". Наразі правоохоронці перевіряють можливе внесення завідомо неправдивих відомостей та ймовірне привласнення бюджетних коштів.

Що журналісти виявили на закупівлях

У центрі розслідування опинилося програмно-технічне забезпечення Урядового контактного центру. Саме ця установа забезпечує роботу урядової гарячої лінії, через яку громадяни можуть звертатися до органів виконавчої влади.

За твердженням "МЕЖІ", загальна сума коштів у виявленій журналістами ймовірній схемі перевищує 100 мільйонів гривень. Автори матеріалу заявляють, що обслуговування відповідної інфраструктури протягом років було пов'язане з компаніями, між якими могли існувати зв'язки. При цьому журналісти звернули увагу на власників та керівників окремих фірм, що отримували бюджетні кошти.

Зокрема, у розслідуванні згадується компанія "ВП-Айті". За даними журналістів, її власниця була пов'язана із сотнями юридичних осіб, а сама компанія отримувала мільйонні суми з бюджету. Водночас автори розслідування знайшли згадки про цю власницю у судових матеріалах щодо крадіжок товарів з "Епіцентру". Серед товарів, про які йшлося в документах, нібито був навіть котячий корм.

Журналісти також перевірили дані про іншого власника компанії-контрактера. Як стверджується у матеріалі, його ім'я фігурує у судових ухвалах, пов'язаних із боргами перед "Київводоканалом". На думку авторів розслідування, такі обставини викликають питання щодо компаній, яким довіряли багатомільйонне програмно-технічне забезпечення державної установи.

Питання виникли й до директорки 

Окрему частину розслідування журналісти присвятили керівниці Урядового контактного центру Маріанні Вільшинській. Вона очолює установу з квітня 2022 року.

Водночас, як зазначає "МЕЖА", робота Вільшинської пов'язана з Києвом ще з 2020 року. При цьому у 2020-2025 роках її зареєстроване та задеклароване фактичне місце проживання, за даними журналістів, знаходилося у Львові. Саме ця обставина привернула увагу авторів матеріалу.

У розділі декларації, присвяченому нерухомості, Вільшинська вказує чотири об'єкти у Львові та Львівській області. Згідно з оприлюдненими журналістами даними, вони належать її чоловікові. Водночас інформації про квартиру, будинок або інше житло у Києві, яким керівниця державної установи могла б користуватися під час роботи у столиці, у декларації журналісти не знайшли.

Журналістів цікавить, де саме директорка Урядового контактного центру проживає під час роботи у Києві. Якщо вона користується столичною нерухомістю, то на яких умовах, кому належить відповідне житло та чому право користування ним не відображене у декларації.

Водночас сама відсутність київської нерухомості у декларації автоматично не доводить порушення. Остаточну правову оцінку обставинам мають надати уповноважені органи в межах перевірки та кримінального провадження. Однак журналісти вважають, що на тлі виявлених ними обставин навколо багатомільйонних закупівель питання щодо декларації керівниці державної установи потребує окремої перевірки.

Після розслідування відкрили кримінальне провадження

Як повідомляє "МЕЖА", після виходу журналістського матеріалу БЕБ відкрило кримінальне провадження. За інформацією видання, йдеться про перевірку можливого внесення завідомо неправдивих відомостей та ймовірного привласнення бюджетних коштів.

Інформація про закупівлі програмно-технічного забезпечення для урядової лінії тепер має отримати оцінку правоохоронців. Слідству належить встановити, чи справді під час укладання та виконання контрактів існували фінансові зловживання, чи були пов'язані між собою компанії-підрядники та чи завдано збитків державному бюджету.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні розслідують заволодіння бюджетними коштами під час закупівлі безпілотників для сектору безпеки й оборони. Слідство перевіряє державні контракти майже на 7 млрд грн, а також можливе штучне завищення вартості БПЛА, використання фіктивних ФОПів і схем легалізації коштів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!