"Людина не розуміє базових речей": економіст розкритикував заяву "слуги народу" про "шкоду" від заборони експорту лісу

Заява народної депутатки України від "Слуги народу" Ольги Василевської-Смаглюк щодо наслідків мораторія на експорт лісу-кругляка викликала жорстку критику в професійному середовищі. На думку економіста Володимира Компанійця, нардепка зробила хибні висновки про нібито "дотації" галузі – через нерозуміння механізму податку на додану вартість (ПДВ).

Про це Компанцієць заявив на своїй сторінці в Facebook. Допис став відповіддю на пост самої Василевської-Смаглюк, яка зазначала, що 20 найбільших покупців деревини у 2025 році сплатили 1,8 млрд грн податків, отримавши відшкодування ПДВ на 2,7 млрд грн. З цього вона зробила висновок, що держава нібито дотує переробників, а обмеження на експорт сировини, мовляв, не забезпечують бюджетного ефекту, тож фактично закликала до скасування мораторію.

Такі висновки є методологічно некоректними, констатував Компанієць. Він пояснив: відшкодування ПДВ не означає, що держава "доплачує" бізнесу. 

"Людина не розуміється на базових речах про ПДВ... ПДВ повертається лише зі сплаченого ПДВ, тобто ті деревообробні підприємства сплатили 1,8 млрд грн податків і ще додатково мінімум на 2,7 млрд грн сплатили ПДВ, і лише потім із цих 2,7 млрд грн ПДВ відшкодували деревообробним за експорт". Держава мінімум у плюсі на 1,8 млрд грн – це без врахування збільшення податків інших підприємств, з якими кооперуються деревообробні, та від того, що працівники всіх цих підприємств отримають зарплати і витратять їх на товари та послуги, з яких, зокрема, будуть сплачені додаткові податки", – зазначив він, коментуючи допис депутатки.

Пізніше депутатка заперечила аргументи економіста, зазначивши, що "по сплаті ПДВ (у деревообробників. – Ред.) за 2025 рік стоять нулі". Втім, це зауваження, за словами Компанійця, стало ще більшою демонстрацією "некомпетентності і невігластва". Економіст у своєму наступному дописі додатково пояснив, як саме працює ПДВ:

• Щоб підприємство отримало відшкодування з бюджету, у нього має бути сформований податковий кредит на відповідну суму ПДВ.
• Щоб у підприємства був сформований податковий кредит, воно повинно сплатити постачальникам –  а не в бюджет – кошти за товари та послуги з урахуванням ПДВ, а також мати можливість включити сплачений ПДВ до податкового кредиту за такими операціями (не весь ПДВ можна включати до податкового кредиту).
• У постачальників, які отримали кошти з ПДВ від підприємства за товари та послуги, на суму отриманого ПДВ виникають зобов’язання перед державою зі сплати цього податку.

"Тому, коли ви бачите, що певні підприємства сплатили 0 ПДВ до бюджету й отримали відшкодування, це лише означає, що в їхніх постачальників виникли зобов’язання зі сплати цього ПДВ. Пропоную вам зупинитися й більше не ганьбитися у питаннях ПДВ", – зазначив Компанієць.

Він також наголосив, що Василевська-Смаглюк дійшла хибного висновку, що краще вивозити з України сировину, аніж не обробляти її всередині країни. Як приклад він навів законодавчий кейс із переробкою насіння соняшнику.

"Людина навіть не змогла вивчити історію з насінням соняшнику і його переробкою в олію — результат на табло: Україна є одним із світових лідерів", – нагадав економіст і наголосив: стимулювання внутрішньої переробки дозволяє формувати додану вартість, робочі місця та довші виробничі ланцюги всередині країни.

Чому експорт лісу потрібно обмежувати 

Мораторій на експорт лісу-кругляка в Україні діє з 2015 року. Обмеження було продовжено на весь 2026 рік. Його запроваджували як інструмент підтримки внутрішньої деревообробки та боротьби з нелегальними рубками. 

Логіка заборони проглядається дуже чітко: вирубувати та вивозити ліси не вигідно ані з екологічного, ані з економічного погляду. Натомість розвиток власної деревообробної галузі дасть змогу створювати нові високотехнологічні робочі місця та стимулювати зростання економіки.

Тож, замість того, щоб експортувати у великих обсягах ліс-кругляк, необхідно створювати умови, зокрема, для виготовлення меблів в Україні та їх продаж за кордон. Експорт необробленої деревини – найпростіший, але згубний для країни спосіб заробітку.

Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха зазначав, що з 2016 року, за час дії мораторію, індекс інвестицій у деревообробку України зріс на 69%. Координатор платформи економічного розвитку Wood Industry UA Юрій Дюг також підтверджував значне зростання галузі під час дії мораторію.

Експорт товарів деревообробної та меблевої промисловості до полномасштабного вторгнення РФ в Україну забезпечував 4,1% виторгу країни та мав позитивне сальдо торгівлі у понад $1,25 млрд. Постачання в ЄС становлять переважну частину українського експорту деревообробної продукції.

Як уже писав OBOZ.UA, мораторій дав свої результати. Європейські компанії інвестували в українську галузь. Україна має всі шанси стати однією з країн-лідерів галузі. Для цього є і технологічна спроможність, і сировинна база, і людський капітал. Замість того, щоб продавати ліс, який, наприклад, у сусідній Польщі перетворюватимуть на дорогі меблі та продаватимуть в Jysk чи IKEA, Україна має сама стати частиною європейського виробництва та збільшити свою частку на ринку.

Только проверенная информация у нас в Telegram-канале OBOZ.UA и в Viber. Не ведитесь на фейки!