Держфінмон влаштував "італійський страйк": Проніна викрили в імітації співпраці з НАБУ у справі "Мідас"

У НАБУ (Національне антикорупційне бюро) та САП (Спеціалізована антикорупціна прокуратура) заявляють, що Держфінмоніторинг почав реагувати на запити щодо оборонних і енергетичних схем лише після суспільного резонансу довкола операції "Мідас", а до того місяцями фактично ігнорував звернення антикорупційних органів. За словами САП, служба демонструє "італійський страйк" – імітує співпрацю, не забезпечуючи реальних результатів у пошуку та блокуванні підозрілих коштів.

Про проблему публічно під час брифінгу заявив керівник САП Олександр Клименко, який різко розкритикував ефективність взаємодії з Держфінмоніторингом. За його словами, з листопада 2025 року співпраця між НАБУ та Держфінмоніторингом фактично не дає жодних практичних результатів.

Йдеться не лише про затримки з відповідями, а й про відсутність реальної допомоги у блокуванні коштів за кордоном та отриманні даних, необхідних для міжнародного розслідування фінансових потоків. "Італійська забастовка" – саме так охарактеризував ситуацію керівник САП, пояснивши, що йдеться про формальну імітацію діяльності без конкретного ефекту.

За його словами, матеріали, які надходять від Фінмоніторингу, часто не містять інформації, яку слідчі могли б реально використати для міжнародної правової допомоги або пошуку активів. Особливе занепокоєння викликає те, що, попри численні звернення, жодних коштів за кордоном через механізми Держфінмоніторингу заблоковано не було.

"Починаючи з листопада (2025 року. - Ред.), а зараз травень, фактично не має результату у взаємодії між НАБУ і цією службою. Тому що не заблоковані жодні кошти за кордоном за допомогою їхній механізмів.Вони не звертаються. Ті узагальнені матеріали, які вони нам направляють, – це просто матеріал, з якого слідство просто не може взяти ніякої корисної інформації для того, щоби використати для своєї міжнародної співпраці. Тому тут також потрібно тиснути на них, щоб вони включалися в роботу і все ж показували результат, а не імітували діяльність і взаємодію з НАБУ", – зазначив Клименко.

Що приховує справа "Мідас"

Минуло вже чотири місяці після оприлюднення деталей операції "Мідас" – масштабного антикорупційного розслідування щодо розкрадань в українській енергетиці. Саме тоді детективи НАБУ оприлюднили аудіозаписи, які вказували на існування складної системи відкатів, неформально названої "шлагбаумом".

За даними слідства, постачальникам державної компанії "Енергоатом" нав’язували незаконні платежі, без яких вони ризикували втратити контракти або зіткнутися з блокуванням розрахунків. Через цю схему, за попередніми оцінками, з України могли вивести понад 100 мільйонів доларів – суму, співмірну з річними бюджетами таких міст, як Житомир або Чернівці.

Проте досі залишається незрозумілим, як саме ці кошти були легалізовані та чому державний орган, який має відстежувати підозрілі транзакції, не зафіксував рух настільки великих сум. Особливо зважаючи на те, що одним із ключових фігурантів схеми називають Івора Омсона – особу, яка раніше вже згадувалася у справі "вишок Бойка".

Запити без відповідей

За даними журналістських розслідувань, лише у 2025 році НАБУ направило до Держфінмоніторингу 109 офіційних запитів, однак відповіді надійшли лише на 50 із них. В одному з випадків відповідь довелося чекати 319 днів. Щодо окремих епізодів розслідування "Мідас" запити, за інформацією джерел, взагалі були проігноровані.

Подібні труднощі виникають не лише у НАБУ, а й у Бюро економічної безпеки (БЕБ), де також скаржаться на надмірні затримки та низьку практичну цінність отриманих даних. За словами джерел, банки передають інформацію вчасно, однак далі вона "дивним чином розчиняється" вже всередині самого Фінмоніторингу.

Додаткові запитання викликає діяльність чинного керівника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна, який очолив службу наприкінці 2024 року.  До цього, коли відомством з 2014 року керував Ігор Черкаський, проблем із ним у НАБУ не виникало. Про це побічно свідчать слова детектива НАБУ Олександра Абакумова.

Попри гучні скандали та кримінальні провадження, Кабінет Міністрів оцінив роботу Проніна за підсумками 2025 року як "позитивну", а його першого заступника Богдана Корольчука навіть як "відмінну". Водночас саме Корольчук, за повідомленнями ЗМІ, став об’єктом обшуків НАБУ, під час яких було вилучено великі суми готівки, печатки юридичних осіб, документи ФОПів та електронні носії.

Сам Пронін також фігурує у розслідуванні щодо можливого розкрадання понад 200 мільйонів гривень, виділених Полтавській ОВА на будівництво оборонних фортифікацій у Донецькій області, коли він очолював регіон. Слідчі вважають, що частину коштів могли виводити через підконтрольні компанії, фіктивні договори та завищення вартості робіт.

"Довкола світу за 70 днів"

Окрему увагу привертають численні закордонні відрядження Проніна. За даними депутатів і журналістів, із початку року чиновник провів на робочому місці лише десять днів, тоді як понад 70 днів перебував за кордоном – у Франції, Люксембурзі, Швейцарії, Танзанії, Мексиці та інших країнах.

Примітно, що ці поїздки нерідко збігалися у часі з важливими парламентськими засіданнями або хвилями суспільного резонансу довкола діяльності самого відомства. Критики вважають, що таким чином керівник служби уникав незручних запитань та політичного тиску.

Антикорупційні органи наголошують, що без ефективної роботи фінансового моніторингу неможливо повноцінно розкривати схеми відмивання коштів, особливо якщо йдеться про міжнародні перекази та активи за кордоном. Саме Фінмон має бути одним із ключових інструментів для виявлення підозрілих транзакцій, оперативного реагування та замороження коштів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, протягом першого кварталу 2026 року голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін провів на робочому місці лише 27 днів. Тоді як решту часу – на лікарняних, у відрядженнях та відпустці.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!