Бізнес в Україні дроблять на тисячі ФОПів: як діє схема та чим загрожує державі й працівникам

Великий бізнес в Україні продовжує маскуватися під тисячі дрібних підприємців з метою зменшення сплати податків. Штучне дроблення великих торговельних мереж на ФОПи не лише позбавляє держбюджет мільярдних надходжень, а й знищує рівні умови для чесної конкуренції.

Про це розповів заступник директора Бюро економічної безпеки України Павло Буздиган. Він наголосив, що перевірки БЕБ сприяють тому, що деякі такі бізнеси виходять з таких махінацій і починають сплачувати податку в повному обсязі. 

Що таке штучне дроблення бізнесу

Павло Буздиган розкрив деталі масштабної схеми, яку нещодавно ліквідували детективи відомства. Вона якнайкраще ілюструє таку податкову схему: 

• велика торговельна мережа налічувала близько 400 магазинів у кількох областях України;
• де-юре система функціонувала як конгломерат із понад 3,5 тисячі підставних фізичних осіб-підприємців (ФОПів); 
• за такої схеми гігантські ритейлери лише імітують роботу малого бізнесу; 
• насправді сотні торгових точок керуються з єдиного центру, мають спільні фінансові потоки та закупівлі, але оформлені на купу окремих осіб, щоб не перевищувати ліміти для спрощеної системи оподаткування;

• фактично всі магазини працюють як єдина компанія, мають спільне управління, закупівлі та фінансову політику;
• найголовніше – податки сплачуються так, ніби це тисячі маленьких підприємців.

В чому небезпека

• Тіньові "податкові оптимізації" безпосередньо впливають на обороноздатність країни та фінансування соціальної сфери.
• Великі компанії, які використовують такі лазівки, отримують несправедливі переваги над чесними підприємцями.
• ФОПи, які погодилися виступати підставними "власниками" бізнесу, ризикують зіткнутися з проблемами із законом.

"Податки – це не абстрактні цифри. Це менші ресурси на оборону, медицину, освіту, відновлення інфраструктури та підтримку громад. Коли великий бізнес користується схемами для мінімізації податків, він отримує перевагу над тими підприємцями, які працюють чесно", – каже Павло Буздиган.

Він наголосив, що у разі виникнення питань у правоохоронців, уся юридична відповідальність ляже саме на підставних осіб, які залишили свої підписи на документах.

Яка мета БЕБ 

Головним пріоритетом відомства є не просто фіксація порушень чи закриття компаній, а створення умов, за яких бізнес почне працювати повністю прозоро. БЕБ уже фіксує перші системні результати, коли після перевірок великі гравці ринку добровільно переходять на легальні моделі роботи, офіційно працевлаштовують людей та повністю сплачують податки.

"Після відпрацювання БЕБ компанії відмовляються від схем дроблення, переходять на законну модель роботи, офіційно працевлаштовують працівників і починають сплачувати податки в повному обсязі. Саме такий результат ми вважаємо найважливішим. Адже коли бізнес повертається в правове поле, виграють усі", – резюмує Буздиган.

Також OBOZ.UA повідомляв про небезпеку купівлі товарів без чеку. Навіть якщо продавці обіцяють надіслати чек пізніше через нібито технічні проблеми – це може бути ознакою шахрайства або порушення правил торгівлі. Але без чека покупцеві значно складніше довести факт оплати, повернути товар чи скористатися гарантією, тому не слід погоджуватися на такі умови.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!