Евакуація з Києва через блекаут? Як правильно підготуватись до довгих відключень електрики кожному українцю

Ілюстрація - жінка з котом на руках налаштовує електрообігрівач

В Україні розпочався один із найскладніших опалювальних сезонів. Цього разу ворог атакує не тільки об'єкти електричної, але й газової інфраструктури. І хоча сценарії повних блекаутів малоймовірні, українцям варто бути готовими до значних перерв в опаленні.

Про те, що варто зробити кожному і хто несе відповідальність за порятунок системи опалення, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Якщо не буде опалення, Києву доведеться евакуюватись?

Україна вже четвертий опалювальний сезон проходить в умовах повномасштабної війни. Цьогоріч повторюється ситуація 2022-го, коли Росія всіма силами намагається знищити енергосистему. Роки роботи в умовах обстрілів навчили українських енергетиків працювати в надзвичайно важких умовах і справлятися з викликами, які ще кілька років тому здавались неможливими: як зберегти опалення в місті, коли на ТЕЦ летять балістичні ракети.

Упродовж кількох днів у соцмережах активно шириться коментар експерта з питань енергетики Олександра Харченка щодо сценарію з евакуацією Києва. Журналісти запитали в нього, що буде, якщо сім-десять днів не працюватиме ТЕЦ за температури мінус десять, і він чесно пояснив: у такому разі буде техногенна катастрофа, однак при цьому такий сценарій майже неймовірний.

Харченко заявив, що "жодної хвилини не допускає", що це можливо. "Мені сьогодні поставили гіпотетично теоретичне запитання: "Що буде, якщо велике місто, як Київ, залишиться без ТЕЦ, за стабільної, днів на 7-10, температури мінус 10 чи нижче, через атаки?". На що я чесно відповів, що в такому разі – гіпотетично теоретичному – місто чекає техногенна катастрофа і треба зливати воду із систем та рятувати людей. І це факт", – пояснив експерт.

І хоча евакуація міста дійсно чи не найгірший з можливих сценаріїв, до тривалих відключень тепла та світла варто бути готовими. У багатоповерхівках перше, що варто зробити, – об'єднатися з сусідами. Навіть якщо у вашому будинку не створено ОСББ, має бути ініціативна група, яка візьметься організувати першочергові кроки та отримає базові технічні знання на випадок, якщо справдиться найгірший сценарій і треба буде спускати воду з системи опалення. Справа в тому, що замерзання води в трубах може призвести до їх руйнування. І тоді, щоб відновити систему, треба буде багато часу і коштів.

"Перше, що треба зробити, – це оглянути труби в підвалах, на горищах, максимально їх утеплити. Цим треба займатись на рівні всього будинку. Потім я б радив зайнятись місцями загального користування, балконами, де вони є, дверима в під'їзді, вікнами. Мають бути доводчики на дверях, вікна мають бути утеплені. Це ті заходи, які не потребують багато коштів і які швидко можна реалізувати", – каже голова Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин.

Литвин також радить провести подібні базові заходи з енергоефективності й у себе вдома: перевірити вікна, утеплити двері. Хоча найбільший результат може дати лише комплексне утеплення будинку (яке зазвичай проводять напередодні опалювального сезону). Рекомендації щодо такого утеплення може дати професійний енергоаудитор. Головна проблема: для таких заходів, імовірно, необхідно створювати ОСББ та шукати фінансування (це можуть бути додаткові внески власників квартир, кредити, державні та міські програми або комбінації різних джерел фінансування).

Саме в тих будинках, де реалізували комплексне утеплення, найкращі перспективи зберегти комфортні умови проживання навіть в умовах нестабільного опалення. Голова одного з ОСББ Бучанського району на Київщині Ірина розповідає OBOZ.UA: навіть у новобудові для проходження опалювального сезону необхідно провести значну роботу.

"Ми запрошували енергоаудитора, бо розглядали можливість через Фонд енергоефективності взяти участь в одній із програм. Документи на програму ми так і не подали, але енергоаудит зробили. У нас був клас енергоефективності С. Це значить, було що робити. Ми міняли вхідну групу, бо в нас були дуже неякісні двері. Міняли резинки на всіх вікнах, міняли освітлення, утеплювали технічний поверх, всі труби у нас "одягнуті" зараз. Якщо будуть значні проблеми, ми без опалення протягнемо. Я кажу своїм сусідам – ніхто насмерть не замерзне, буду особисто чаєм гарячим поїти", – каже Ірина.

Те, чого точно не треба робити, – так це грітися за допомогою газової плити, стверджує Вадим Литвин. З таким обігрівом дійсно може бути тепліше, однак це небезпечно для життя. Продукти горіння газу залишатимуться в квартирі, крім того, труба, яка підведена до газової плити, розрахована на готування їжі, а не на безперервне опалення.

За яких умов треба зливати воду в будинку та хто це має робити?

КМДА ще кілька років тому опублікували інструкцію, як діяти під час відключень. При цьому в повідомленні вони зазначили, що така ситуація можлива виключно на період проведення відновлювальних робіт.

Зливати (здренувати) воду в опалювальній системі треба, якщо температура опускається нижче трьох градусів морозу. Рішення про злиття води в будинку ухвалює відповідальна особа обслуговуючої компанії самостійно.

Тобто це або керівна компанія (у деяких містах – ЖЕКи), або ОСББ (у випадку, якщо йдеться про самоуправління).

КМДА ще кілька років тому опублікували інструкцію, як діяти під час відключень. Джерело: КМДА

Для того, щоб спустити воду, треба:

  1. Відключити (за наявності) обладнання теплового пункту.
  2. Закрити засувки на вузлі приєднання системи теплоспоживання до теплових мереж (спочатку №1 на подавальному трубопроводі; потім на №2 на зворотному трубопроводі).
  3. Відкрити спусники на внутрішньобудинковій системі опалення та злити воду в дренажний приямок або інше передбачене для цього місце.
  4. Відкрити крани для випуску повітря з будинкової системи опалення на горищі або технічному поверсі будинку.
  5. Після стікання води із спусників – закрити крани для випуску повітря із системи опалення на горищі або технічному поверсі.
  6. Підключення будинку відбуватиметься одразу після стабілізації ситуації за умови відповідного дозволу теплопостачальної компанії.

Що варто зробити кожному українцю:

  • визначте одну кімнату для обігріву на випадок надзвичайної ситуації;
  • викличте фахівця для перевірки розеток, проводки та електроприладів. Якщо у вас індивідуальне опалення, проведіть технічне обслуговування котла;
  • відсуньте меблі від батарей, зберіть штори, зніміть декоративні панелі. Наклейте тепловідбивний екран (фольгований матеріал) на стіну за батареями;
  • перевірте стан теплої підлоги, обігрівачів, кондиціонера. Проведіть технічне обслуговування кондиціонера;
  • подбайте разом із сусідами про утеплення під’їзду та будинку.

Держагентство з питань енергоефективності радить зробити більше та утеплити огороджувальні конструкції. Огороджувальні конструкції – це стіни, фундаменти, стелі, горища, підвали тощо. "Використовуйте для їх утеплення такі матеріали, як пінополістирол, екструзійний пінополістирол, мінераловатні плити, базальтові плити, енергозберігальні фарби. Непоганий варіант – спеціальні кількашарові системи утеплення", – радять в агентстві.

Незважаючи на всі масовані атаки Росії на цивільну інфраструктуру, Україна пройде опалювальний сезон. Однак при цьому варто готуватись навіть до значних проблем з опаленням.