Без держпідтримки промисловості Україна ризикує втратити основу економічного відновлення – медіа

Українська важка промисловість, яка після початку повномасштабної війни зазнала одних із найбільших втрат серед усіх секторів економіки, потребує системної державної підтримки та активної адвокації на міжнародному рівні. Інакше ми ризикуємо втратити один із головних драйверів експорту, валютної виручки та післявоєнного відновлення. Про це йдеться у спецпроєкті LIGA.net. 

За даними видання, у першій половині 2022 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 37%, а економіка загалом втратила майже 30%. Вже до кінця 2024 року частка всього промислового сектору у ВВП зменшилася до 19%, валютна виручка країни скоротилася на 35%, а податкові надходження від галузі – на 20%.

Особливо відчутно постраждала важка промисловість: якщо до великої війни металургія та суміжні галузі формували понад половину реалізації промислової продукції, то за підсумками дев'яти місяців 2025 року їхня частка скоротилася з 55% до 41%. Частка металургії та металообробки впала з 18% до 11%, а добувної промисловості – з 16% до 9%.

Попри це саме важка промисловість залишається основою експортної економіки України. Вона забезпечує роботу транспортної, енергетичної та логістичної інфраструктури, формує значну частину валютних надходжень і створює робочі місця для сотень тисяч українців. 

Сьогодні промисловість також стала фундаментом оборони. Машинобудівні й ремонтні потужності пройшли через глибоку переорієнтацію: замість цивільної продукції пріоритетом стало виробництво оборонної продукції та товарів подвійного призначення, а також відновлення військової техніки. Металургійний сектор, своєю чергою, частково сфокусувався на потребах внутрішнього фронту й виробляє продукцію для термінового відновлення об'єктів критичної інфраструктури, армування фортифікаційних споруд і сталеві укриття.

Саме тому промислова політика має стати одним із ключових напрямів державної економічної стратегії. Адже, поряд із наслідками війни, українські виробники стикаються з новими зовнішніми викликами – торговельними бар'єрами, екологічними вимогами ЄС, високою вартістю логістики та обмеженим доступом до інвестицій. Ще однією важливою проблемою є дефіцит кадрів: як заявила премְ’єр-міністерка Юлія Свириденко, нестача кваліфікованих кадрів зараз один із головних викликів на ринку праці. Це особливо актуально для секторів, критично важливих в умовах війни: будівництво, інженерія, енергетика й переробна промисловість. 

У цих умовах Україні потрібна не лише відбудова підприємств, а й активне відстоювання інтересів промисловості у переговорах із міжнародними партнерами, щоб зберегти конкурентоспроможність експорту та не допустити подальшої деіндустріалізації країни. 

Три невідкладні кроки, які потрібно зробити державі для промислового відновлення – це домагатися від ЄС перехідного режиму CBAM, активізувати переговори щодо доступу до європейських структурних фондів для "зеленої" модернізації важкої промисловості, та розробити механізми страхування воєнних ризиків для промислових інвестицій і проєктів.