"Зняли" антикорупційні законопроєкти і втратили 120 млрд грн: Железняк заявив про ризик для грошей від ЄС

Україна може недоотримати 2,1 млрд євро (понад 120 млрд грн) фінансування від Європейського Союзу ЄС наприкінці 2026 року, якщо не виконає низку антикорупційних та євроінтеграційних зобов’язань. Йдеться про п’ять законопроєктів щодо роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), реформи ДБР, конкурсу на посаду генпрокурора, строків давності у корупційних справах та інших змін у правоохоронній системі.

Про це розповів народний депутат Ярослав Железняк ("Голос"). За його словами ця сума – оцінка можливих фінансових наслідків, а не гроші, які вже були фізично вилучені з державного бюджету.

Що сталося у Верховній Раді

Йдеться про засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, на якому розглядалося питання формування порядку денного майбутньої парламентської сесії. За словами Железняка, депутати запропонували не включати до порядку денного одразу п'ять законопроєктів, які стосуються кримінального провадження, роботи правоохоронних органів та антикорупційної інфраструктури.

Серед них – законопроєкти №15333, №15334, №15343 та №15354. Зокрема, офіційна картка законопроєкту №15333 свідчить, що він передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо ефективності кримінального провадження після спливу строків досудового розслідування та запобігання зловживанню процесуальними правами. Його авторами є, зокрема, Ярослав Железняк та Анастасія Радіна.

У переліку законодавчих ініціатив Железняка також зазначені №15334 щодо підслідності та міжнародного співробітництва, №15343 щодо посилення незалежності посади генерального прокурора та №15354 щодо вдосконалення обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Фактично мова йшла не про остаточне голосування парламенту за зміст цих законопроєктів, а про те, чи залишаться вони серед питань, які Верховна Рада зможе розглядати на сесії. Саме це, за словами Железняка, і стало головною проблемою.

Чому саме 120 млрд грн

Нардеп пов'язує рішення комітету з міжнародним фінансуванням України. За його словами, окремі антикорупційні та інституційні зміни є частиною зобов'язань України перед Європейським Союзом. Виконання таких умов пов'язане з подальшим отриманням фінансової підтримки.

Тому, якщо необхідні рішення не будуть ухвалені вчасно, Україна може зіткнутися з проблемами щодо наступних траншів. Саме потенційний обсяг такого фінансування Железняк і оцінює приблизно у 120 млрд грн.

Водночас важливо розуміти, що це не означає, що Україна вже втратила 120 млрд грн. Йдеться про ризик недоотримання фінансування, якщо Україна не виконає погоджені з партнерами умови.

Які саме зміни пропонують автори

Законопроєкти, про які говорить Железняк, стосуються різних елементів кримінальної юстиції. Зокрема, один із документів має врегулювати ситуації, коли підозрювані або обвинувачені можуть використовувати процесуальні механізми для затягування розгляду справ.

Окремо пропонується змінити підходи до строків давності. Ідея полягає в тому, щоб у певних випадках час, коли людина фактично переховується від слідства або правосуддя, не дозволяв автоматично уникнути відповідальності через сплив установленого строку.

Ще один законопроєкт стосується підслідності кримінальних правопорушень та міжнародного співробітництва. Є також ініціатива щодо посилення незалежності генерального прокурора. Окремий документ стосується перезавантаження Державного бюро розслідувань.

Таким чином, за словами Железняка, ці документи не є якимись другорядними технічними змінами. Вони охоплюють роботу правоохоронної системи, строки кримінального переслідування, незалежність прокуратури та функціонування ДБР.

Чому законопроєкти вирішили не включати до порядку денного

Як пояснював під час засідання депутат Максим Бужанський, одним із аргументів було те, що ініціативи мають депутатське походження, тоді як основним драйвером переговорів з ЄС є уряд. Також звучали аргументи щодо відповідності окремих положень європейській практиці та рішенням Європейського суду з прав людини.

Окремо представники комітету наголошували на тому, що під час переговорів України з ЄС можуть з'явитися нові умови, тому, на їхню думку, варто дочекатися позиції Кабінету міністрів. Саме з цим категорично не погодився Железняк.

За його словами, питання на цьому етапі полягало не в тому, чи подобається депутатам конкретний законопроєкт, а в тому, чи втратив він актуальність настільки, щоб взагалі прибирати його з порядку денного. Депутат стверджує, що Регламент Верховної Ради передбачає втрату актуальності як підставу для такого рішення, а тому вимагав пояснити, що саме змінилося з моменту, коли відповідні документи вже включалися до порядку денного.

Одним із найбільш суперечливих моментів став законопроєкт щодо реформування Державного бюро розслідувань. За словами Железняка, цей документ уже неодноразово включали до порядку денного парламенту, тому виникло питання, чому раптом він став "неактуальним".

У цьому випадку, за словами депутата, на засіданні також посилалися на позицію Консультативної місії ЄС. При цьому Железняк стверджує, що наявність зауважень до законопроєкту не означає, що його потрібно одразу прибирати з порядку денного. На його думку, такі зауваження можна було б врахувати під час подальшого доопрацювання документа.

Ще одна обставина, на яку звернув увагу Железняк – час проведення засідання. За його словами, рішення комітету було ухвалене того самого дня, коли НАБУ проводило обшуки в Офісі президента та повідомляло про підозри.

Сам депутат вважає таке співпадіння показовим, адже саме в цей момент парламентський комітет фактично вирішував питання щодо законопроєктів, спрямованих на посилення роботи антикорупційної та правоохоронної системи. Водночас твердження про те, що рішення комітету було безпосередньо пов'язане з Офісом президента, залишається політичною оцінкою Железняка, а не встановленим фактом.

Хто ініціював вилучення законопроєктів

За словами Железняка, відповідну пропозицію подали депутати Максим Бужанський та Ольга Савченко. Нардеп окремо звернув увагу на політичний контекст навколо цих парламентарів.

Він нагадав, що Бужанський був одним з авторів змін, які влітку 2025 року суттєво обмежували повноваження НАБУ та САП, після чого під тиском суспільства й міжнародних партнерів ці зміни були переглянуті. Щодо Савченко Железняк згадав кримінальне провадження, в якому вона фігурує. 

Железняк також заявив, що між ним та Бужанським відбулася публічна переписка, у якій останній запропонував адресувати претензії саме йому. Железняк заявив, що разом із колегами планує оскаржувати рішення та звертатися до Регламентного комітету Верховної Ради.

Його позиція полягає в тому, що якщо законопроєкти прибирають із порядку денного без належної підстави, це створює небезпечний прецедент, адже аналогічним способом можна буде блокувати розгляд інших законодавчих ініціатив.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна опинилася під загрозою неотримання або суттєвого затримання фінансової допомоги на суму понад 400 мільярдів гривень (близько 7,7 млрд євро). Головною причиною є невиконання структурних маяків та реформ, передбачених домовленостями з Міжнародним валютним фондом.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!