Якою буде мінімалка в Україні: чому ситуація з зарплатами не вирішується та у кого найгірший показник в Європі
В Україні розрив між мінімальною зарплатою та фактичним прожитковим мінімумом зростає. Це призводить до збільшення кількості бідних серед працюючих.
Згідно з рекомендаціями ЄС, українці вже зараз мали б отримувати від 15 тис. грн, тоді як мінімалка цього року складає всього 8,6 тис. грн, а наступного року буде на рівні 9,4 тис. грн (за бюджетною декларацією).
Про те, якою має бути мінімалка в Україні, які розміри встановили в європейських країнах і чому ситуація для українців не змінюється, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Яка мінімалка мала б бути в Україні
Мінімалка в Україні (8,6 тис. грн) – найменша серед всіх європейських країн. При тому середня зарплата складає за останніми даними Держстату 30,3 тис. грн. Тобто, мінімалка знаходиться на рівні близько 28,4% середньої зарплати.
Зараз в уряді готують новий проєкт Трудового Кодексу, в якому знову не вирішують проблему низької мінімальної зарплати. "Достатній" рівень мінімалки – близько 40% середньої зарплати. В ЄС діє директива EU 2022/2041, яка закликає країни Євросоюзу встановлювати мінімальну зарплату, яка забезпечить гідний рівень життя та буде на рівні до 60% середньої (бажаний показник, до якого варто рухатись).
Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарина Марчак в інтерв'ю OBOZ.UA заявила про те, що в уряді прагнуть, щоб мінімалка складала 50% від середньої зарплати. Проте, в проєкті Трудового кодексу таке співвідношення не прописали.
"Трудовий кодекс закладає основу для розв’язання цієї проблеми за логікою ЄС. Він визначає, що мінімальна заробітна плата має бути похідною від середньої по країні. В ідеалі ми прагнемо, щоб мінімалка складала хоча б 50% від середньої зарплати. Ми не закладали конкретних відсотків або термінів у сам текст зараз, бо це предмет складної дискусії з бізнесом і державним сектором – із якою швидкістю ми зможемо це фінансово потягнути. Але формула вже є. До другого читання ми будемо доопрацьовувати текст, враховуючи правки депутатів, позиції профспілок та бізнес-асоціацій", – пояснила Марчак.
Розмір мінімалки в різних країнах (дані Євростату в євро):
- Україна – 173 євро
- Молдова – 319 євро
- Албанія – 517 євро
- Північна Македонія – 586 євро
- Болгарія – 620 євро
- Туреччина – 654 євро
- Чорногорія – 670 євро
- Сербія – 744 євро
- Латвія – 780 євро
- Румунія – 795 євро
- Угорщина – 838 євро
- Естонія – 886 євро
- Словаччина – 915 євро
- Чехія – 924 євро
- Мальта – 994 євро
- Греція – 1027 євро
- Хорватія – 1050 євро
- США – 1070 євро
- Португалія – 1073 євро
- Кіпр – 1088 євро
- Польща – 1139 євро
- Литва – 1153 євро
- Словенія – 1278 євро
- Іспанія – 1381 євро
- Франція – 1823 євро
- Бельгія – 2112 євро
- Нідерланди – 2295 євро
- Німеччина – 2343 євро
- Ірландія – 2391 євро
- Люксембург – 2704 євро
Навіть якби мінімалку підвищили хоча б до рівня 40% середньої, це вже б було близько 12,2 тис. грн. Якщо б Україна зробила ривок до 60%, дослухавшись до рекомендацій ЄС, мінімалка мала б становити вже близько 18,2 тис. грн.
Щоправда, більшість країн ЄС до показника в 60% ще не дійшла. Згідно з даними Євростату за 2024 рік (найсвіжіші дані), в країнах ЄС співвідношення між мінімальною та медіанною зарплатами коливалося від 44% (в Естонії) до 69% (у Португалії).
Показник перевищив позначку 60% у восьми країнах-членах ЄС: Португалії, Польщі, Франції, Словенії, Румунії, Греції, Нідерландах та Люксембурзі.
У дванадцяти країнах Євросоюзу рівень мінімальної заробітної плати становив від 50% до 60% від медіанного валового доходу. До цієї групи ввійшли Німеччина, Хорватія, Ірландія, Іспанія, Кіпр, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Чехія, Литва, а також Мальта та Бельгія (в обох випадках – рівно 50%). Лише у двох державах – Латвії (48%) та Естонії (44%) – розмір мінімальної зарплати не досяг навіть половини рівня медіанного заробітку.
Навіть у Молдові, яка не входить до ЄС і також має складну економічну ситуацію, рівень мінімалки – більше 40% середньої (медіанної) зарплати. Так, як йдеться в даних numbeo, у Молдові середня зарплата складає близько 33,4 тис. грн. Тоді як мінімальна зарплата (дані Євростату) – 15 тис. грн в еквіваленті. Тобто, мінімалка складає 43,6% від середньої.
Якою буде мінімалка у 2027 році
В уряді завжди є дві полярні позиції щодо розміру мінімалки. Раніше Мінсоцполітики (відповідав за мінімалку), а зараз Мінекономіки прагнуть цей показник збільшити. Тоді як Мінфін, завдання якого забезпечити балансування бюджету, проти такого кроку.
Станом на зараз в уряді погоджуються, що наступного року мінімалка буде на рівні близько 9,4 тис. грн. Цей показник закладено в бюджетну декларацію, яка ще може змінитись. Однак, зважаючи на темпи зростання середньої зарплати, таке підвищення в кращому випадку дозволить утримати мінімальну зарплату на поточному рівні.
Так, згідно з останніми даними, середня зарплата у річному вимірі (станом на кінець першого кварталу 2026-го) зросла на 18%. Якщо така динаміка збережеться, то через рік середня зарплата складатиме близько 35,7 тис. грн. А нова мінімалка в 9,4 тис. грн у 2027-му буде всього 26,3% середньої зарплати. І це навіть гірше, ніж станом на травень 2025-го.
В Україні щороку знижується рівень мінімальної зарплати щодо середньої. Ще торік цей показник був близько 33%. Головна проблема – в Україні вже впродовж багатьох років розмір мінімальної зарплати менший, ніж фактичний прожитковий мінімум. Це та сума, яку потрібно заплатити за продуктовий кошик за актуальними цінами. Уже зараз це близько 12 тис. грн. Усі, хто отримують менше, перебувають за межею бідності.
Варто зазначити, що зростання видатків через підвищення мінімалки компенсуються за рахунок збільшення доходів бюджету. І це вже доведено досвідом. Так, у 2017-му уряд ухвалив рішення підвищити мінімалку вдвічі до 3,2 тис. грн.
У результаті, доходи місцевих бюджетів зросли на 38%, податкові надходження до загальної скарбниці – на 23%. Крім того, це стимулювало зростання економіки додатково на 0,5% ВВП і дозволило збільшити бюджет Пенсійного фонду на 51 млрд грн.
Україні рано чи пізно доведеться значно підвищувати мінімальну зарплату та стимулювати зростання доходів громадян. Це сприятиме детінізації заробітної плати, а також дозволить скоротити рівень бідності серед працюючих українців.