В Україні змінили план великого підвищення податків: нардепи розкрили деталі

Доопрацьований урядовий законопроєкт щодо підвищення податків передбачає зростання ставки військового збору з 1,5% до 5% та встановлення податку на прибуток для банків на рівні 50% і для фінансових компаній – до 25%. Водночас підвищення ПДВ і введення збору на предмети розкоші було виключено з проєкту.

Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. Нещодавно стало відомо про доопрацювання урядового законопроєкту щодо підвищення податків, який уже найближчим часом планується винести на розгляд у Верховну Раду України.

Цей документ містить важливі зміни, які матимуть значний вплив на податкову політику країни. Попри доопрацювання, деякі положення законопроєкту залишилися без змін:

• підвищення ставки військового збору: планується підвищення ставки з 1,5% до 5%. Цей крок спрямований на забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету для фінансування потреб армії;

• встановлення військового збору для ФОП: для фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої та другої груп встановлюється військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати. Для ФОП третьої групи, які працюють за єдиним податком, збір становитиме 1%;
• щомісячні авансові внески для автозаправних станцій (АЗС): цей пункт зберігся, хоча його редакцію було змінено. Внески будуть здійснюватися щомісяця, що дозволить уряду отримувати стабільні податкові надходження від діяльності АЗС.

Нововведення законопроєкту: зміни, які додали

У доопрацьованому варіанті законопроєкту з'явилися кілька нових положень, які суттєво вплинуть на фінансовий сектор країни. А саме:

• підвищення ставки податку на прибуток для банків: на 2024 рік для банків встановлюється податок на прибуток у розмірі 50%. Це значне збільшення, порівняно з поточними ставками, яке обумовлене необхідністю додаткових фінансових ресурсів для держави;
• підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній: для фінансових компаній ставка податку на прибуток підвищується до 25%. Ця зміна також спрямована на залучення додаткових коштів до державного бюджету;
• щомісячна звітність з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО): введення щомісячної звітності з ПДФО стане новою вимогою для підприємств, що дозволить уряду здійснювати більш оперативний контроль за сплатою податків.

Позиція уряду та відповіді на критику

Данило Гетманцев, коментуючи обговорення законопроєкту, наголосив, що деякі положення, які викликали критику з боку бізнесу та опозиції, було виключено або змінено. Зокрема:

• ПДВ не буде підвищуватися, що стало однією з основних вимог бізнесу;
• вилучено пропозицію про введення військового збору на предмети розкоші;
• відмовилися від введення 1% податку з обороту, що також викликало значний супротив з боку підприємців.

Окрім того, Гетманцев підтвердив, що уряд планує реалізувати митну реформу та реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ), а також скоротити державні витрати й здійснити детінізацію економіки. Запропоновані зміни до податкового законодавства мають на меті посилення фінансової стабільності країни в умовах війни.

Ярослав Железняк зазначив, що доопрацьований урядовий законопроєкт принесе в бюджет у цьому році менше ніж 125 млрд грн. Це частково пов'язано з тим, що законопроєкт почне діяти лише протягом трьох місяців до кінця року, а також через відмову від значної кількості податків, що, за його словами, є позитивним. При цьому, за попередніми оцінками, очікування доходів знизилися на 30-40 млрд грн. Недостатні кошти планують компенсувати за рахунок скорочення бюджету, детінізації та інших заходів.

Уже в перші тижні вересня цей законопроєкт може бути винесений на розгляд Верховної Ради. Його прийняття матиме значний вплив на податкову політику України та вимагатиме від бізнесу адаптації до нових умов.

Як повідомляв OBOZ.UA, також Міністерство фінансів пропонує два варіанти оподаткування для онлайн-сервісів (наприклад Uber, Uklon і Glovo), а також онлайн-продавців (до прикладу OLX): або платформи передаватимуть дані про доходи користувачів для автоматичного податку, або самі утримуватимуть і сплачуватимуть податки. Мета – боротися з неофіційною зайнятістю і збільшити надходження до бюджету.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!