Україна ризикує втратити вступ у ЄС? The Economist заявив про зрив ключових реформ

ВиданняThe Economist стверджує, що попри рекордну фінансову та військову підтримку Євросоюзу, Україна суттєво відстає від графіка реформ, а найбільші претензії партнерів стосуються судової системи, боротьби з корупцією та верховенства права. За оцінками громадських експертів, виконання євроінтеграційних реформ наразі становить лише 15 балів зі 100, тоді як саме від їхнього впровадження залежить подальший прогрес України на шляху до членства.

Про це йдеться у матеріалі видання "Україні потрібен ЄС, щоб змусити її реформуватися". У тексті зазначається, що нинішній етап переговорів про вступ вимагає не лише політичних рішень, а й реальних законодавчих та інституційних перетворень.

Символом нового етапу співпраці стала зустріч президента України Володимира Зеленського та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у Києві 15 липня, пишуть автори статті. Під час цієї зустрічі сторони оголосили про запуск масштабної програми підтримки спільного виробництва безпілотників і далекобійного озброєння.

Йдеться про фінансування у розмірі 10 млрд євро, що входить до загального пакета кредитної підтримки ЄС обсягом 90 млрд євро. Кошти мають допомогти Україні не лише у війні, а й у розвитку власного оборонно-промислового комплексу. Втім, як пише The Economist, за дипломатичними усмішками приховується дедалі відчутніше занепокоєння темпами реформ усередині країни.

Переговори стартували, але законодавство відстає

У червні Україна офіційно розпочала переговори щодо першого переговорного кластера, який охоплює питання верховенства права, демократії, боротьби з корупцією та державного управління. Саме цей блок вважається одним із найважливіших у процесі вступу до ЄС.

Ще наприкінці минулого року українська влада погодила з Європейською комісією план необхідних змін, який передбачав ухвалення низки законів ще до початку переговорів. Однак, як зазначає видання, із запланованого пакета уряд подав лише кілька законопроєктів, а парламент ухвалив лише частину з них. Представники громадських організацій, які відстежують виконання євроінтеграційних реформ, оцінюють загальний прогрес лише у 15 балів зі 100 можливих.

Судова реформа залишається головною проблемою

Найбільше занепокоєння, за оцінкою аналітиків, викликає судова система. Видання нагадує про низку резонансних історій останніх місяців, які лише посилили сумніви щодо незалежності українського правосуддя. Серед них – спроба через суд заблокувати розслідування журналістів щодо майнових операцій, пов'язаних із родиною керівника Державного бюро розслідувань (ДБР).

Окремі законодавчі зміни також викликали гостру критику реформаторів. Зокрема, нові норми щодо декларування активів суддів, на думку громадських експертів, створюють додаткові можливості для приховування майна. Не просуваються й інші важливі реформи – Верховного Суду та прокуратури, які Брюссель вважає ключовими для побудови незалежної системи правосуддя.

Як зазначає The Economist, навіть питання безпеки сьогодні не є головним стримувальним фактором для іноземних інвесторів. За результатами опитувань, найбільше їх непокоїть саме відсутність прогнозованого верховенства права.

Подібні настрої існують і серед українців. Дослідження громадської думки показують, що близько трьох чвертей громадян не довіряють судам. Експерти наголошують, що без незалежної судової системи залучити великі інвестиції для післявоєнного відновлення країни буде надзвичайно складно.

Чому ЄС продовжує фінансування

Попри відсутність помітного прогресу в окремих напрямах, ЄС не припиняє фінансову підтримку України. На думку співрозмовників The Economist, Брюссель не хоче створювати додаткові ризики для країни, яка одночасно веде війну проти Росії та забезпечує безпеку всього європейського континенту.

Саме тому сьомий транш фінансової допомоги був перерахований навіть за відсутності виконання частини реформаторських зобов'язань. Водночас дедалі більше експертів попереджають, що така поблажливість може створити небезпечний прецедент.

Політичні аналітики, яких цитує видання, вважають, що всередині української влади поступово формується підхід, коли головною метою стає виконання лише мінімально необхідних вимог. За словами експертів, великий перелік реформ дозволяє демонструвати прогрес у менш важливих питаннях, відкладаючи найбільш складні зміни.

Наприклад, можна звітувати про цифровізацію окремих процесів, але роками не вирішувати проблему очищення Верховного Суду або реформування правоохоронних органів.

Чому владі складно просувати зміни

Політична ситуація також ускладнює ухвалення непопулярних рішень. Після втрати монобільшості президентська команда змушена шукати підтримку різних депутатських груп майже щодо кожного законопроєкту.

Втім, як нагадує The Economist, у критично важливих питаннях влада все ж демонструвала здатність швидко мобілізувати голоси, тому частина експертів вважає, що головною проблемою є не відсутність можливостей, а політичної волі.

Європейські посадовці наразі уникають жорсткої публічної критики України. За інформацією видання, основний тиск здійснюється під час закритих переговорів. Проте така дипломатична обережність, на думку окремих українських парламентарів та представників громадського сектору, може створити у влади відчуття, що окремі вимоги згодом можна буде пом'якшити або переглянути.

Попри всі труднощі, підтримка європейської інтеграції серед українців залишається дуже високою. Більшість громадян і надалі виступає за членство країни в ЄС та позитивно ставиться до того, щоб міжнародні партнери вимагали від влади проведення реформ.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Угорщина знову заблокувала відкриття двох переговорних кластерів для України на шляху до вступу до Європейського Союзу. Рішення не вдалося ухвалити під час засідання робочої групи Ради ЄС.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!