Україна наблизилась до "промислового безвізу": як зміняться правила та які законопроєкти ухвалено за основу

В Україні ухвалили за основу (перше читання) два урядових законопроєкта, які мають наблизити країну до "промислового безвізу". Як заявили в Мінекономіки, документи розробляли в тісній співпраці з бізнесом, експертами та міжнародними партнерами. Зокрема, пропонують ввести нагляд за онлайн продажами: в звичайних магазинах, так і в онлайн-магазинах будуть однакові правила. 

Йдеться про урядові законопроєкти №12221 (підтримали 286 нардепів, з яких 205 – "слуги", поіменні результати можна побачити тут) та  №12426 (підтримали 286 депутатів, 203 з яких – "слуги"). Так, законопроєкт №12221 наближає до європейських норм українське законодавство у сфері акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання, пояснюють в пресслужбі Мінекономіки.

Документ пропонує впровадити в українське законодавство всі рекомендації європейських експертів, які містяться в Регламенті 765 та Рішенні 768. Йдеться про:

• взаємне визнання акредитації, проведеної в Україні та ЄС. Україна визнаватиме результати акредитації, проведені органами країн ЄС, якщо вони успішно пройшли взаємне оцінювання. Якщо український виробник використовує стандарти країн ЄС, які ідентичні європейським гармонізованим стандартам, його продукція вважатиметься такою, що відповідає вимогам. 

• підвищує відповідальність бізнесу за достовірність інформації про товари.
• встановлює правила взаємодії з Єврокомісією та органами влади країн ЄС у межах Угоди АСАА.
• передбачає збалансоване представництво всіх стейкхолдерів у Національному органі акредитації.
• визначає умови для проведення транскордонної акредитації.

"В межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та підготовки до підписання "промислового безвізу" наближаємо українське законодавство у сфері акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання до європейських норм. Ухвалення та подальше впровадження змін допоможе українському бізнесу легше інтегруватися в ринки Євросоюзу сприятиме розвитку торгівлі та економічних взаємовідносин з європейськими бізнес-партнерами", – цитує Мінекономіки заступника міністра економіки України Віталія Кіндратіва.

Своєю чергою законопроєкт щодо удосконалення державного ринкового нагляду (№12426) впроваджує європейські стандарти безпеки нехарчової продукції та захисту прав споживачів, а також створює кращі умови для чесної конкуренції на ринку.

Законопроєкт пропонує, зокрема, такі зміни:

посилення захисту прав споживачів

• обов’язкова наявність уповноважених представників.  Для деяких видів товарів, таких як електроніка, засоби захисту та іграшки, виробник або той, хто їх ввозить в Україну, повинні будуть мати свого представника в нашій країні. Це допоможе швидше виявляти та розв'язувати проблеми з небезпечними товарами.

• нагляд за онлайн-продажами. Товари, які купуються через інтернет або замовлені іншим способом без особистого огляду, будуть перевірятися державою. Тобто, як у звичайних магазинах, так і в онлайн-магазинах будуть однакові правила. Це зробить конкуренцію чеснішою, а товари безпечнішими для покупців.
• нові правила перевірки товарів на митниці. Законопроєкт чітко описує, як митниця та органи, що перевіряють якість товарів, будуть працювати разом. Такий підхід прискорить перевірки та зменшить ризики. Обмін інформацією між комп'ютерними системами буде відбуватися автоматично. Якщо для підтвердження безпеки товару потрібні лабораторні дослідження, товар не буде довго затримуватися на митниці, що заощадить час та гроші імпортерів.
• співпраця для ефективного ринкового нагляду. Бізнес-асоціації, державні органи, митниця та споживачі зможуть взаємодіяти більш тісно. Підприємства отримають можливість ініціювати перевірки, укладати меморандуми з регуляторами та брати участь у навчальних заходах, спрямованих на підвищення безпеки продукції.
• Національна стратегія ринкового нагляду. Для забезпечення чітких правил і підвищення рівня безпеки на ринку впроваджується Національна стратегія ринкового нагляду. Це дасть бізнесу розуміння майбутніх вимог та рішень, допоможе підприємцям планувати свою діяльність та сприятиме максимальній прозорості у сфері ринкового нагляду.

Що таке "промисловий безвіз"

Угодою про асоціацію передбачено укладення між Україною та ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода АСАА), що забезпечить доступ промислової продукції України на ринки країн ЄС на основі взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності на цю продукцію (так званий "промисловий безвіз").

У травні та липні 2023 року було проведено 5 останніх оціночних місій ЄС, зокрема у сфері акредитації та оцінки відповідності. Остаточний звіт експертів щодо оцінювання системи акредитації та оцінки відповідності отримано від європейської сторони у вересні 2023 року.

На сьогодні за результатами проведення попередньої оціночної місії ЄС вживаються заходи щодо максимального врахування рекомендацій експертів, а також рекомендації першого та другого пріоритетів, визначених Європейською стороною за результатами засідання Комітету асоціації Україна – ЄС в торговельному складі (30.11.2023), для врахування з метою започаткування переговорного процесу щодо укладення Угоди АСАА. Зокрема, Європейською стороною визначено 7 першочергових рекомендацій першого пріоритету, обов’язкових для врахування з метою започаткування офіційної оцінки з боку ЄС та подальшого переходу до офіційних переговорів про укладання Угоди АСАА. Однією з обов’язкових рекомендацій є приведення національного законодавства у відповідність до Регламенту 765 та Рішення 768.

Як раніше писав OBOZ.UA, у законопроєкті про функціонування АРМА (Національне агентство з розшуку та менеджменту активів), що готується до розгляду у 2-му читанні, знайшли суперечливі норми, які потенційно можуть зменшити контроль за статками посадових осіб та ускладнити виявлення необґрунтованого збагачення. Шкідливі правки відхилив комітет, але їх можуть "проштовхнути з голосу" у сесійній залі парламенту. НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції), а також саме АРМА вже виступили проти внесення відповідних правок, заявивши, що такі зміни послаблять антикорупційні механізми.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!