Нардепи затвердили стягнення боргів по-новому: чи забиратимуть в українців квартири

В Україні ухвалили рішення, яке запроваджує автоматичну систему стягнення боргів із блокуванням продажу та переоформлення майна до їх погашення. Водночас після сплати заборгованості всі обмеження зніматимуться автоматично без додаткових звернень. Водночас документ не вводить нових норм щодо вилучення або продажу єдиного житла, зазначали в профільному комітеті.

Про це йдеться в законопроєкті №14005, який 7 квітня 2026 року нардепи ухвалили в другому читанні та в цілому 250 голосами (поіменне голосування тут). Попри гучні заяви у публічному просторі, новий закон не вводить принципово нових норм щодо вилучення або продажу єдиного житла. Рішення про стягнення можливе лише за наявності судового рішення, застосовується у виняткових випадках та регулюється чинним законодавством.

Народний депутат Ігор Фріс ("Слуга народу") уточнив, що закон на стягнення в рахунок погашення боргу єдиного житла боржника передбачає додаткові обмеження:

• забороняється звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців під час воєнного стану та протягом року після його завершення;
• забороняється звертати стягнення на єдине житло боржника, якщо сума боргу не перевищує 432 тисячі грн (50 мінімальних заробітних плат);

"Нічого додаткового яке б дозволило забирати єдине майно боржника в законі немає. Навпаки поріг збільшено з 20 як зараз до 50 як буде МЗП при яких можливо стягувати житло за рішенням суду", – пояснив нардеп. Він додав, що закон також передбачає зняття всіх арештів за комунальні борги на територіях бойових дій і тимчасово окупованих територіях.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що головна ідея змін – зробити процес стягнення боргів більш прозорим, автоматизованим і менш залежним від людського фактору. Новий закон фактично запускає цифрову модель виконавчого провадження. За словами урядолвців, в її основі лежить інтеграція різних державних і фінансових систем, які працюватимуть як єдиний механізм, йдеться про:

• синхронізацію виконавчої служби з державними реєстрами;
• обмін даними з банками та платіжними системами;
• інтеграцію з базами МВС та нотаріусів.

Інформація про боржника буде автоматично доступна всім ключовим установам, які здійснюють реєстраційні або фінансові операції. Відтепер запрацює автоматичне обмеження на розпорядження майном боржника. Як тільки людину вносять до Єдиного реєстру боржників:

• нотаріуси не зможуть посвідчити угоди купівлі-продажу чи дарування;
• банки блокуватимуть підозрілі фінансові операції, спрямовані на уникнення стягнення;
• сервіси МВС не дозволять переоформити транспорт.

Фактично людина зможе користуватися своїм майном, але не зможе його продати, подарувати чи переписати на іншу особу до повного погашення боргу. Ще одна ключова зміна – відсутність необхідності додаткових звернень після погашення боргу. Система працюватиме так:

• фіксує надходження коштів;
• автоматично підтверджує погашення;
• самостійно виключає людину з реєстру боржників;
• знімає всі обмеження.

Попри гучні заяви у публічному просторі, новий закон не вводить нових норм щодо вилучення або продажу єдиного житла. Правила залишаються такими ж, як і раніше. Рішення про стягнення можливе лише за наявності судового рішення, застосовується у виняткових випадках та регулюється чинним законодавством.

В Україні зростає рівень заборгованості населення, зокрема за комунальні послуги. Водночас стара система стягнення часто була неефективною – боржники могли уникати відповідальності, переписуючи майно або виводячи кошти. Тому новий закон покликаний закрити ці "лазівки".

Що зміниться для боржників і стягувачів

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Салтівський районний суд міста Харкова зобов'язав біженку заплатити за опалення квартири, в якій вона не проживає після початку повномасштабної війни, близько 50 тис. грн. Таке рішення ухвалили за позовом "Харківських теплових мереж".

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!