Блог | Люба державо, не вмієш допомагати – хоча б не розхитуй ситуацію дурницями, помовч

Повідомляють, що Уряд "на рівні ідеї" розробляє модель, згідно з якою підприємство-платник ПДВ зможе застрахувати [від знищення внаслідок прильотів] власні виробничі або складські активи, сплативши за це 2% від їхньої вартості. 

При цьому такий механізм працюватиме через страхові компанії та спеціальний фонд. Україна має залучити для нього близько $1 млрд, а ще $1 млрд очікується у вигляді співфінансування від міжнародних партнерів. 

Так от, як одне з джерел української частини фінансування розглядається додатковий 1% ПДВ, тобто загальне – не лише для страхувальників – підвищення ставки цього податку до 21 відсотка.

Вважаю, що про добровільне страхування під час війни казати не дуже доречно, бо страхові випадки виникають не зовсім рандомно:

• є можливість їх з певною вірогідністю передбачати і в регіональному, і в галузевому вимірі, 
• а це вже нагадує страхування напередодні пожежі, коли решта страхуватись не квапиться.

Погана гра в поганий час.

Якщо ж ітиметься просто про "двадцять перший палець" ПДВ для полегшенння державі компенсування збитків постраждалим,

то для держави це буде краплею в морі,

а от для платників – реальним додатковим навантаженням під час війни.

До речі, щодо тимчасового характеру цього додаткового 1% довіри ні в кого не очікується:

• платники пам’ятають "тимчасовість" не тільки військового збору, про який зараз вже відверто кажуть, що він буде збережений і після війни,
• але й "пенсійних" різноманітних податків від Кучми, що протримались вельми довго, а потім трансформувались під інші назви.

Треба також мати на увазі щодо ПДВ тотальну й незмінну корумпованість його відшкодування –

саме внаслідок якої, між іншим, і кажуть про податок з виробників,

адже взагалі-то це податок так званий непрямий, тобто зі споживачів,

і відповідно його підвищення банально викличе додаткове зростання цін, якщо в когось із покупців (у такі часи!) українських товарів замало решти проблем.

І тут ми переходимо до іншої  інфляційної цікавинки, що розробляється, –

Мінфін розповів про можливість (якщо йому буде важко) "друку грошей".

Особисто міністр фінансів вголос (у Раді!) припустив емісію гривні:

"Ми не виключаємо монетарного фінансування бюджету. Це, відповідно, девальвація гривні, інфляція та інші негативні наслідки", – зазначив він.

Перш за все, подібні офіційні інфляційні очікування вже й як такі самі собою провокують інфляцію.

Головне ж тут – специфіка того, як працюють "дешеві гроші" під час війни,

бо за мирних часів їх інфляційне здешевшання певною мірою стимулює перехід грошей із пасивних депозитів в активні інвестиції, 

внаслідок чого зростання грошової маси поступово компенсується зростанням і маси товарної,

але коли війна – цього не відбувається, тобто "жодної користі окрім шкоди"…