Блог | Інфляційний перевал 2026 року: чому ціни зростають швидше за прогноз і як діятиме НБУ

Останні дані Держстату щодо інфляції у квітні 2026 року — 8,6% у річному вимірі — демонструють, що українська економіка входить у період посиленого цінового тиску. Попри те, що фактичні показники дещо перевищили прогнозну траєкторію НБУ, ситуація залишається контрольованою, хоча й вимагає глибокого аналізу фундаментальних чинників.

Чому інфляція "випереджає" очікування?

Головним драйвером пришвидшення став енергетичний фактор через війнк на Близькому Сході. Інфляція пального на рівні 36,1% — це потужний шок пропозиції, зумовлений зростанням світових цін на нафту. Важливо розуміти: пальне в Україні — це не лише цифри на АЗС, це вартість логістики для кожного товару в кошику споживача. Ми бачимо інерційність ціноутворення: навіть коли світова кон'юнктура стабілізується, внутрішні ціни реагують із затримкою через реалізацію запасів, сформованих на піку вартості.

Другий критичний аспект — зростання базової інфляції до 7,6%. Це прямий наслідок збільшення витрат бізнесу. Ми спостерігаємо стійку тенденцію: підвищення заробітних плат та зростання витрат на електроенергію тиснуть на собівартість послуг. Саме тому сектор послуг продемонстрував стрімке зростання — 13,3%. Від таксі до ресторанного бізнесу — підприємці змушені перекладати зростаючі витрати на споживача, щоб зберегти рентабельність.

Продовольчий ринок: між дефіцитом та перевиробництвом

Ситуація з продуктами харчування залишається неоднорідною. З одного боку, ми маємо успіхи у секторі овочівництва: завдяки активному розпродажу запасів овочі борщового набору коштують вдвічі дешевше, ніж торік. Це суттєвий антиінфляційний фактор.

З іншого боку, дефіцит пропозиції сировини (зокрема соняшнику та зернових) та подорожчання імпорту через логістичні складнощі стимулюють ріст цін на оброблені продукти. Для НБУ це сигнал про те, що волатильність продовольчого ринку залишається високою, і ми не можемо покладатися лише на сезонні фактори.

Прогноз та стратегія НБУ

Ми відверто кажемо ринку: у другому півріччі інфляційний тиск посилиться. За нашими оцінками, наприкінці року показник може сягнути 9,4%. Цьому сприятимуть як вторинні ефекти від енергоносіїв, так і поступове перенесення валютних коливань попередніх періодів у роздрібні ціни.

Яка позиція Національного банку у цій ситуації?

1. Пріоритет — ціль у 5%. Попри тимчасові відхилення, наш стратегічний орієнтир незмінний. Монетарна політика буде спрямована на те, щоб розвернути інфляційну спіраль уже у 2027 році (прогноз щодо інфляції на кінець наступного року – 6.5%).
2. Готовність до рішучих дій. Якщо ризики для цінової стабільності продовжуватимуть зростати понад прогноз, НБУ без вагань застосує додаткові заходи стримування. Це необхідно для макроекономічної та цінової стабільності, захисту доходів та заощаджень громадян. По базовому прогнозу, НБУ зберігатиме жорстку монетарну політику у 2026 році і перейде зниження облікової ставки у другому півріччі 2027 року.
3. Підтримка макроекономічної рівноваги. Важливо, щоб бізнес та населення зберігали довіру до національної валюти. Саме тому ми продовжуємо забезпечувати умови для привабливості гривневих активів.

Українська економіка вкотре доводить свою адаптивність. Незважаючи на пятий рік великої війни, економіка прогнозно в цьому році буде зростастати плюс 1,3%.  Проте нинішній період вимагає від усіх нас — і від регулятора, і від бізнесу — виваженості та реалістичного погляду на виклики. Національний банк має всі необхідні інструменти, щоб не допустити неконтрольованого зростання цін і повернути інфляцію до цільових показників.