Держборг України суттєво зріс, але є нюанс: скільки винні тепер

Держборг України зріс на 2 трлн грн

Станом на кінець 2025 року держборг України зріс до 9,04 трлн грн (213,3 млрд дол.), але збільшувався переважно за рахунок пільгових довгострокових кредитів від партнерів. Водночас Україна зменшила боргові ризики, середній строк погашення зріс до 13,4 року, а вартість боргу знизилась до 4,55%, що робить його обслуговування більш керованим.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України. Протягом 2025 року борг збільшився на 2,061 трлн грн (47,3 млрд дол. США). Ключова причина – масштабне залучення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів, яке дозволяє покривати зростаючі потреби бюджету.

Найбільшим джерелом зовнішнього фінансування у 2025 році стали кредити ERA від країн G7 загальним обсягом 37,9 млрд доларів США. Частина цих коштів обліковується як державний борг, однак їхнє обслуговування та погашення здійснюватиметься не за рахунок держбюджету України, а з альтернативних джерел.

Другим за значущістю партнером став Європейський Союз, який надав Україні 12,1 млрд доларів США фінансування у 2025 році. За рік заборгованість за пільговими кредитами ЄС зросла на 1,654 трлн грн (38,6 млрд доларів). У Мінфіні наголошують, що кредити в межах програми Ukraine Facility мають пільговий період погашення 11-12 років, а частина платежів у майбутньому може бути компенсована країнами Євросоюзу.

Станом на кінець 2025 року близько 75% державного та гарантованого державою боргу України є зовнішнім. Понад половину цього обсягу становлять зобов’язання перед Європейським Союзом – приблизно 40% від загального держборгу.

Фінансування з боку ЄС, як і більшості міжнародних партнерів, надається виключно на пільгових умовах. Частка комерційного зовнішнього боргу скорочена до менше ніж 10%, що суттєво знижує валютні та процентні ризики. Внутрішній державний борг формує близько 22% боргового портфеля, ще 3% припадає на гарантований державою борг, частка якого стабільно скорочується вже четвертий рік поспіль.

З 2021 по 2025 рік Україна здійснила якісну трансформацію боргової політики, суттєво покращивши строкову та вартісну структуру зобов’язань. Середньозважений строк до погашення державного боргу зріс з 6,3 року до 13,37 року, тобто більш ніж у 2,1 раза.

Ще помітніші зміни відбулися у зовнішньому боргу: його строковість збільшилась з 6,3 року до 15,75 року, що зменшило ризики рефінансування у найближчі роки. Паралельно держава змогла здешевити обслуговування боргу. Середньозважена вартість держборгу знизилась з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025-му, а вартість зовнішнього боргу – з 4,5% до 1,9%. Ключову роль у цьому відіграло зростання частки пільгових кредитів від міжнародних партнерів.

У розрізі кредиторів 66% боргу припадає на пільгові позики від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав. 22% становлять державні цінні папери, розміщені на внутрішньому ринку, 10% – зовнішні облігації та кредити комерційних фінансових установ, ще 2% – інша заборгованість.

Також у грудні 2025 року Україна завершила реструктуризацію державних деривативів – ВВП-варантів, обмінявши їх на новий випуск єврооблігацій. Зазначається, що цей крок дозволив повністю прибрати інструмент, який становив значний ризик для стійкості державних фінансів.

За оцінками Міністерства фінансів, без реструктуризації виплати за ВВП-варантами у 2025-2041 роках могли б сягнути від 6 до 20 млрд доларів США залежно від темпів економічного зростання. За попередніми розрахунками, співвідношення державного боргу до прогнозного ВВП України у 2025 році становить 98,4%.

Водночас Міжнародний валютний фонд прогнозує, що цей показник може тимчасово зрости до 110% ВВП, зважаючи на тривалу війну та високі бюджетні витрати. У Мінфіні наголошують, що вирішальним фактором залишається не сам обсяг боргу, а його структура, вартість і строки погашення, і саме за цими параметрами Україна суттєво покращила позиції.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило кредитний рейтинг України, вивівши країну зі статусу "вибіркового дефолту" (Selective Default). Рішення було ухвалено після завершення реструктуризації боргових інструментів, прив'язаних до економічного зростання.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!