Податок на посилки до 150 євро знову "скасували": нардепи вже вдруге провалили законопроєкт

Верховна Рада України вдруге не набрала достатньо голосів за законопроєкти №15460 та №15112-д, які передбачають скасування пільги на посилки до 150 євро та запровадження 20% ПДВ.Поки що для українців нічого не змінюється – посилки вартістю до 150 євро залишаються в межах чинних правил, а запропоновані нововведення можуть запрацювати не раніше 2027 року, якщо парламент їх ухвалить.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). За законопроєкт №15112-д свої голоси віддали лише 198 народних депутатів, а за альтернативний документ №15460 – 194 (поіменне голосування – за посиланням). За фракціями та групами голоси розділилися так:

• "Слуга народу" – 158;
• "Європейська солідарність" – 0;
• "Батьківщина" – 0;
• "Платформа за життя та мир" – 10;
• "Довіра" – 10;
• "За майбутнє" – 7;
• "Голос" – 0;
• "Відновлення України" –10;
• позафракційні – 3.

Для ухвалення рішення цього виявилося недостатньо, після чого законопроєкти повернули суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Таким чином, запропоновані зміни поки що не стали законом, а чинні правила оподаткування міжнародних посилок продовжують діяти.

Що саме хотіли змінити

Йдеться про пільгу, яка нині дозволяє не сплачувати ПДВ при ввезенні в Україну товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, якщо їхня вартість не перевищує 150 євро. Саме цю пільгу пропонують скасувати.

У разі ухвалення законопроєкту правила змінилися б принципово: комерційні товари з міжнародних посилок оподатковувалися б ПДВ за ставкою 20% уже з першого євро їхньої вартості. Тобто нинішня межа у 150 євро фактично перестала б бути податковим порогом.

Наприклад, якщо людина замовляє за кордоном товар вартістю 50 євро, за новими правилами він також потрапляв би під оподаткування ПДВ. Те саме стосувалося б покупки за 100 чи 140 євро. Водночас важливо, що йдеться саме про запропоновані правила. Після повторного провалу законопроєктів вони поки не набули чинності.

Чому хочуть скасувати пільгу

Ініціатори змін пояснюють необхідність реформи насамперед бажанням створити більш рівні умови для українського бізнесу та імпортерів. Зараз українські компанії, які офіційно ввозять товари в країну, сплачують відповідні податки. Водночас товари, які громадяни замовляють у закордонних інтернет-магазинах і маркетплейсах, за умови дотримання ліміту можуть ввозитися без сплати ПДВ.

У результаті виникає ситуація, коли однаковий або дуже схожий товар український продавець реалізує з урахуванням податкового навантаження, а закордонний продавець може поставити його українському покупцеві без такого платежу. Саме цю нерівність уряд та автори законодавчих змін хочуть усунути.

Пільгових посилок стає дедалі більше

Одним із головних аргументів на користь зміни правил є значне зростання обсягів міжнародних відправлень. За наведеними даними, у 2023 році неоподатковуваний імпорт у межах відповідної пільги оцінювали приблизно у 40 млрд грн.

У 2025 році загальна вартість міжнародних посилок становила вже 167,3 млрд грн, із цієї суми 92,9 млрд грн припадало на відправлення, які не оподатковувалися. Ще більш показовими є дані за 2026 рік.

За перші сім місяців року в Україну ввезли посилок на загальну суму 136,3 млрд грн, з яких 56,8 млрд грн пройшли без сплати ПДВ. Ще одна причина, через яку пропонується змінити правила – можливість використання ліміту для комерційного імпорту.

За логікою авторів реформи, обмеження у 150 євро може стимулювати бізнес або окремих продавців розділяти більші партії товарів на велику кількість дрібних відправлень. Тобто замість того, щоб ввезти одну комерційну партію та сплатити належні податки, товар можна умовно розподілити на численні посилки, кожна з яких не перевищує встановленого порогу.

У такому разі імпорт формально підпадає під пільговий режим. Саме боротьбу з подібними схемами називають однією з причин перегляду чинної системи.

Що буде з посилками звичайних українців

Якщо запропоновані зміни все ж ухвалять у відповідному вигляді, податкове навантаження пошириться і на товари вартістю до 150 євро. Проте механізм пропонують побудувати таким чином, щоб покупцеві не довелося самостійно ходити до митниці та оформлювати кожну невелику посилку.

Передбачається, що податок сплачуватиметься під час придбання товару через електронну платформу. Маркетплейс або інший учасник ланцюга мав би включати відповідний платіж у вартість покупки та перераховувати кошти до бюджету.

Для покупця це означало б насамперед можливе збільшення кінцевої ціни замовлення. Формальна ставка ПДВ становить 20%, однак це не означає автоматичного збільшення кожної покупки рівно на 20%. На кінцеву ціну можуть впливати ціна товару, політика продавця, знижки та інші комерційні умови.

Продавці або маркетплейси теоретично можуть частково компенсувати додаткове податкове навантаження за рахунок власної маржі чи знижок. Тому остаточний вплив реформи на ціну конкретної покупки залежатиме від того, як саме буде організовано її реалізацію.

Скільки грошей хочуть отримати до бюджету

Одним із ключових аргументів на користь реформи є потенційне збільшення надходжень до державного бюджету. За оцінками, наведеними в матеріалах щодо законопроєкту, скасування пільги може забезпечити державі близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

Навіть у разі ухвалення законопроєкту зміни не повинні запрацювати наступного дня. Запропоновану реформу планували впроваджувати не раніше 1 січня 2027 року. Такий термін пов'язують із необхідністю підготувати ІТ-системи, механізми адміністрування податку та забезпечити готовність операторів поштового й експрес-зв'язку.

Тобто українцям, які зараз замовляють товари за кордоном, поки не потрібно самостійно нараховувати або сплачувати нові 20%. Спочатку парламент має ухвалити відповідні зміни, після чого вони повинні пройти всі необхідні процедури набуття чинності. 

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, російська атака знищила фулфілмент-центр і сортувальне депо "Нової пошти" у Святопетрівському, після чого компанія вирішила перетворити свої відділення по Україні на локальні склади. Зазначається, що це має децентралізувати зберігання товарів і допомогти "Новій пошті" та її партнерам продовжувати роботу навіть у разі нових ударів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!