Візьміть участь
у розіграші
планшету на Android Взяти участь
Приз
СвітСпорт

/Новини економіки

Екологічні проекти в Україні: експерт розкрила реальний стан речей

2.2тЧитати матеріал російською

В Україні екологічні проекти можуть фінансувати як за рахунок бюджету (кошти Державного, республіканського та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища), так вони можуть носити і позабюджетний характер (добровільні внески, кредити та позики фінансових установ, гранти міжнародних організацій).

Про це розповіла у своєму блозі на OBOZREVATEL голова громадської ради при Екологічної інспекції Дніпропетровської області, керівник "екопатрулів" Тетяна Лампіка.

"ГФ з ОГП "Екологічний патруль" досліджує використання цих коштів. Аналізуючи дані, наведені в звіті Екологічного департаменту Донецької ОДА щодо витрат на виконання природоохоронних програм, доходимо до висновку, що це є проблема всеукраїнського рівня. Чому? Бо кошти витрачаються, а екологічного ефекту немає", - пише вона.

Вона навела приклади:

- Озеленення та благоустрій – 363 млн грн;

- Наукові конференції в системі моніторингу – 146 тис. грн.;

- Оснащення стаціонарних постів моніторингу – 42 млн грн;

- Впровадження державної системи моніторингу – більш 500 тис. грн;

- Реконструкція відділу сортування сміття в Донецькому регіональному центрі поводження з відходами – 1170 тис. грн;

- Розробка декількох проектів сміттєспалювальних станцій для міст плюс придбання спеціалізованих вантажних машин, в загальному плані на систему поводження з відходами – понад 400 млн. грн.;

- Придбання старого обладнання по утилізації ртуть утримуючих відходів по вартості, що дорожча ніж придбання нового обладнання – майже 32 млн.грн.

За її словами, згідно чинного законодавства виконані природоохоронні заходи повинні оцінюватись шляхом економічного, оздоровчого ефекту.

"Наприклад – озеленення та благоустрій (вартість виконаних робіт 363 млн грн). Скільки саме коштів було потрачено на озеленення, який екологічний ефект отримано (для довідки – 1 га зелених насаджень в середньому в теплий період року вловлює 300-400 кг діоксину сірки, 400-500 кг вуглекислого газу, 75-100 кг хлоридів, 40-65 тон пилу, 370-380 кг свинцю). Собівартість 1тони кожного забруднювача є загальнодоступною інформацією. Таким чином, можливо зробити висновок щодо екологічного та економічного ефекту від висаджених зелених насаджень. Мабуть, слід враховувати і місця їхньої висадки – промислово-забруднені райони чи степ", - написала Лампіка.

Вона зазначає, що не зрозуміло також яким чином до природоохоронних програм потрапив благоустрій, а на самому ділі будівництво, яке як вид діяльності не може бути внесено до переліку природоохоронних програм, оскільки не приносить ніякого екологічного ефекту, а навпаки екологічну шкоду під час будівництва.

"Що стосується оснащення стаціонарних постів моніторингу. На нашу думку це важлива справа, але лише в тому випадку, коли в уповноважених органів є можливість постійно передавати інформацію з постів моніторингу в єдиний центр (система автоматичного екологічного моніторингу), де по факту її обробки та з урахуванням метеорологічних умов, надаються рекомендації для підприємств по режиму їх роботи з метою зменшення впливу на довкілля і на людину – тобто на громадян. Мова йде про режим несприятливих метеорологічних умов, при якому згідно з чинним законодавством підприємства повинні зменшувати потужність своїх технологічних процесів", - пояснює чиновниця.

Вона підкреслила, що якщо в місцях розташування стаціонарних постів відсутня система автоматичного екологічного моніторингу, то навіщо було витрачати 42 млн грн на дооснащення стаціонарних постів моніторингу, якщо дані неможливо використати?

0
Коментарі
0
0
Смішно
1
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги