Візьміть участь
у розіграші
планшету на Android Взяти участь
Приз
СвітСпорт

/Ринки та компанії

Ярослав Дубневич: Пора не бігти слідом за Європою – а крокувати в ногу

11.3тЧитати матеріал російською

Напередодні Великодніх свят прикордонні пункти пропуску традиційно перетворились на суцільну корку – як з європейських країн до України, так і навпаки.

Скажімо, за оперативною інформацією станом на ранок 4 квітня перед пунктом пропуску Краківець-Корчова у Львівській області чекали своєї черги біля 100 автомобілів, на самому пункті пропуску ще понад 30. При тому, що пропускна спроможність його – менше 70 автомобілів на годину. Перед пунктом пропуску Рава-Руська-Хребенне – біля двох сотень автомобілів. Ще біля тридцяти – на самому пункті пропуску. Спроможність його – пропускати 71 автомобіль на годину. На Волині ситуація не краща. Перед пунктом пропуску Ягодин-Дорогуск, за даними Державної фіскальної служби, у середу зранку чекали своєї черги 60 автівок (всі, до речі – пасажирські). На самому пункті – ще 50. Пункт пропуску Устилуг-Зосин накопичив 80 машин на під їзді, ще 20 – на самому пункті. Пропускна спроможність цього МАПП – 29 автомобілів на годину. На важко підрахувати, яка кількість автівок збереться (й вже зібралась) там просто зараз, а також – завтра, в п'ятницю, суботу…

Мало кому хочеться провести останні передсвяткові години у черзі на кордоні. Чи зміниться колись ситуація на краще? Голова парламентського Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич впевнений: зміниться. Але для цього українцям варто докласти чималих зусиль – причому, вже просто зараз.

Тиждень тому в Івано-Франківську проходив безпрецедентний за своїм масштабом захід, присвячений дорожньо-інфраструктурній тематиці,– виїзне засідання відразу декількох Комітетів ВРУ за участі міністерства інфраструктури, керівництва чотирьох областей Карпатського регіону, топ-менеджерів "Укравтодору", ПАТ "УЗ" та інших дотичних відомств. Обговорювали перспективи розбудови дорожньої та взагалі – транспортної – інфраструктури Карпатського регіону. Звісно, одним з ключових питань стали міжнародні прикордонні пункти пропуску, які з боку України мають геть невисоку пропускну спроможність, та й взагалі – яких просто не вистачає. Дубневич переконаний: їх має бути в разу більше, відтак їх треба будувати якнайшвидше. А ті, що вже побудовані – реконструювати та модернізувати. Саме про це, каже, йшлося на форумі.

- Ярославе Васильовичу! Звідки у Вас впевненість, що всі ці роботи будуть виконуватись (маю на увазі розбудову міжнародних пунктів пропуску на кордоні України з країнами ЄС)? Адже вже маємо прикрий приклад, коли європейці виділили нам, здається, майже 30 мільйонів євро на будівництво таких МАПП на кордонах з усіма чотирма країнами (Угорщиною, Румунією, Польщею та Словаччиною). За майже чотири роки ми так і не спромоглися використати кошти. Як результат – скандал, припинення проекту, кошти відкликано… Хто й на яких умовах буде розбудовувати ці МАППи тепер?

- По-перше, інформація про припинення проектів та відкликання європейських коштів на розбудову МАПП – не зовсім коректна. Роботи на проектах тривають. На спільному засіданні у Франківську розставили крапки над "і": Україна береться активно розбудовувати пункти пропуску на своїй території. Адже це в першу чергу важливо для нас самих. А Європа нам жваво допомагає. Вже говорив і повторюся: нам потрібно стільки пунктів пропуску, щоб вони могли забезпечити відсутність корок. Ні українці, ні ті, хто їде до нас у гості, не повинен втрачати час у чергах на кордоні. Це ганьба. Я вже колись наводив приклад. В Польщі під час її вступу до ЄС прикордонні пункти пропуску були на кожних 20-25 км кордону. У нас зараз – через 70, а то й через 100 км. Роботи багато.

- Конкретизуйте.

- Конкретизую. На виїзному засіданні було прийнято рішення рекомендувати Кабміну змінити замовника будівництва МАПП, поклавши функції замовника робіт на обласні адміністрації. Кошти на МАПП слід віддавати на місця – так буде більше результату. Отже, за реконструкцію МАПП "Устилуг" та "Ягодин" відповідатиме Волинська обладміністрація, за створення функціонального модуля "Фільтр пропуску" на МАПП "Рава-Руська" та за обладнання МАПП "Краківець", "Шегині" - Львівська обладміністрація. Закарпатська ОДА виступить замовником робіт по модернізації та реконструкції пунктів пропуску на словацько-українському кордоні в Ужгороді та по реконструкції МАПП "Лужанка". Чернівецька обладміністрація стане замовником реконструкції пунктів "Красноїльськ" та "Дяківці".

- А гроші, про які ви згадали? Залучаємо бюджет та інвесторів, повертаємо назад той європеський грант чи шукаємо інші джерела?

- Має бути повний спектр фінансових надходжень. На виїзному засіданні ми рекомендували, по-перше, внести зміни в Держбюджет на поточний рік, передбачивши кошти на завершення розпочатих у минулі періоди робіт з будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) пунктів пропуску.

По-друге, існує низка договорів між урядами України та європейських країн щодо розбудови інфраструктури прикордонних пунктів пропуску з обох боків. Скажімо, з Урядом Польщі, Румунії тощо. Ці договори передбачають – серед іншого – кредитування розбудови МАПП та під'їзних шляхів до них на території України. А також – відкриття нових пунктів пропуску. Наприклад – між населеними пунктами Біла Церква, Закарпатської області (Україна ) і Сігет Мармацієй (в Румунії). Або – відкриття міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський державний кордон в районі села Шибене, що у Івано-Франківській області, та Поєніле-Де-Суб-Мунте (повіт Марамуреш, Румунія) для автомобільного, пішохідного та пасажирського сполучення.

Взагалі – це широкомасштабна програма міжнародного співробітництва, яка існує й втілюється вже не перший рік. Працюють контактні групи, які забезпечують її діяльність. Наш Комітет своєю чергою прийняв низку рішень, що пришвидчують та спрощують процес.

Отже, десь джерела фінансування зрозумілі вже зараз. Десь – як у ситуації з реконструкцією МАПП "Дяківці" та "Красноїльськ" на Чернівеччині – їх будуть ще визначати. Але це не повинно стати перепоною. Повторюсь: розбудова прикордонної інфраструктури (МАПП та під їздів до них) – це справа, що стосується передусім нас з вами. Й ми маємо зробити її гідно.

Щодо коштів гранту. Рекомендували Кабміну доручити Державній фіскальній службі вивчити ситуацію з проектом МАПП "Устилуг-Зосин", з проектом "Створення функціонального модуля "Фільтр пункту пропуску" (МАПП "Рава-Руська"), з забезпеченням обладнанням пунктів пропуску "Краківець", "Шегині" та "Ягодин" (у межах так званої Програми транскордонного співробітництва) – та вказати суми невикористаних коштів грантів ЄС, які необхідно повернути, а також терміни їх повернення.

- Як свідчать ЗМІ, ще одною з коронних тем у Франківську була тема розбудови автошляхів та мостових переходів. Як затятий автомобіліст не можу не підтримати: якісних доріг краю дійсно бракує. Але ж ви, напевне, знову почнете добудовувати та розбудовувати лише центральні шляхи, дороги державного значення? В той час як там – десятки тисяч км майже непроїзних доріг у містах, селах та селищах, особливо –

у гірській місцевості… Та й з мостами суцільний жах. І ось знову наближається гарячий туристичний сезон, багато б хто з українців волів помандрувати Карпатським краєм, однак залишається розраховувати лише на власні ноги: залізниця є не всюди, а автошляхи – ми вже щойно згадали…

- Ви в своєму запитання підняли цілий пласт проблем… Отже, почну з доріг. Переконаний: ремонтувати та будувати необхідно не лише дороги державного значення, а місцеві. Лише це дасть синергію, дасть кінцевий результат, до якого прагнемо. Нагадаю, що Європа має власний план розбудови Єврокарпатського регіону. Ми ж – своєю чергою – маємо розбудовуватись синхронно, вписатись в той план. Тільки так зможемо долучити європейських інвесторів, привабити європейських туристів. А врешті – стати єдиним цілим європейського організму. Навіть не так: ми маємо не бігти слідом за європейцями, не заглядати їм до рота – а припинити базікати й взятись до справи. Активно й результативно діяти самим. Десь наздоганяти, а десь крокувати в ногу. Дороги та під їзні шляхи до МАПП – це ключові пункти програми. Це саме й є – про Європу, як кажуть. На виїзному ми розглянули великий перелік маршрутів в чотирьох областях Карпатського регіону: Франківській, Чернівецький, Закарпатській та Львівській. Рекомендували Кабміну передбачити кошти на основні напрями: Стрий-Франківськ-Чернівці-мамалига та Київ-Чоп, а також Мостиська-Самбір-Борислав та Ніжанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий. Рекомендували також вжити заходів щодо завершення будівництва об’їзду села Ракошино Мукачівського району на автодорозі загального користування державного значення М-06 Київ – Чоп. Та завершити будівництво дороги від Берегово та села Астей Закарпатської області до МАПП "Лужанка" та будівництво автомобільного моста в смт Буштино в Закарпатської області.

Ми також рекомендували Кабміну доручити "Украватодору" та Закарпатській обласній державній адміністрації розробити державну цільову економічну програму або державний інвестиційний проект з розбудови та ремонту мостових переходів на автодорогах загального користування Карпатського регіону; передбачити кошти для погашення заборгованості за 2017 рік за роботи з утримання доріг державного та місцевого значення.

Щодо ще одного джерела надходжень – так званого митного експерименту, від якого очікуються кошти на ремонт доріг, то треба вже зараз погодити переліки об’єктів реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів доріг в межах очікуваних обсягів надходжень від його реалізації, які затверджено в показниках обласних бюджетів.

При цьому вимагаємо від Кабміну, від Мінфіну при розрахунках та погодженні щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, залишити вказані індикативи на рівні ІІ півріччя 2017 року.

- А на що розраховувати дорогам місцевого значення?

- Рекомендували знаходити фінансування – від Кабміну й "Укравтодору" до місцевих адміністрацій. Скажімо, зокрема,йшлося про дорогу, що об’єднує Західний реабілітаційно-спортивний центр Національного комітету спорту інвалідів України в селі Сянки та Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець". Передбачили капремонт ділянок доріг. Декілька озвучу: вулиці Івана Франка в селі Задільське Сколівсього району; вулиці Центральна в селі Межигір’я; ділянок доріг Нижнє Висоцьке-Багнувате; Нижнє Висоцьке-Карпатське; Верхній Турів-Нижнє; дороги Нагірне – Добромиль, дороги Бориня – Боберка, ділянок на маршрутах Турка – Лопушанка, Турка – Східниця, Климець-Лаочне-Тухолька, Бориня – Мохнате, Хітар- Тухля, Славське – Вигода, Стрілки – Новий Кропивник, Городище – Східниця, Калинів-Дубляни-Волоща. Рекомендували знайти кошти на капітальний ремонт мосту на ділянці автомобільної дороги Східниця - Верхнє Синьовидне, на поточний середній ремонт мостового переходу автодороги Східниця - Верхнє Синьовидне; та на капремонт ділянки цієї дороги.

Паралельно облдержадміністраціям доручили оновити існуючі регіональні програми щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та проведення аудиту дорожньої інфраструктури, нагадаю, що з початком нинішнього року дороги місцевого значення передано за законом в управління ОДА. Й тепер місцева влада відповідає за стан своїх доріг.

- Вже не один раз доводилось чути, що ремонтні роботи на дорогах в значні мірі залежать не лише від фінансування, а й від роботи "УЗ", яка перевозить сипучі та інші будматеріали. Бо як би своєчасно не оплачувались ремонтні роботи – а не доправить "УЗ" матеріали – дорожники будуть стояти. Як воно буває, ми вже спостерігали не один раз…

- Так! Саме тому ми наполегливо рекомендуємо ПАТ "УЗ" зробити все, аби не допустити зриву робіт на дорогах регіону, вжити всіх можливих заходів, щоб дефіцит тяги (який на сьогодні нікуди не зник) не відбився на діяльності дорожників. У тому числі – залучити приватну тягу на 11 маршрутах.

- Коли вже заговорили про "УЗ", уточнімо: ви радите залізничникам запустити швидкісний пасажирський маршрут з Києва на Ужгород?

Й зробити це якнайшвидше! Туристичний потенціал регіону колосальний – Ви це самі відзначили. Починається пора відпусток, високий сезон. Впевнений: багато хто з українців, а також – жителі інших країн будуть раді навідатись в Карпати. Пряме швидкісне пасажирське сполучення значно підвищить привабливість Карпатського регіону – й не лише туристичну, а й ділову. Тому наполегливо радимо започаткувати подібний маршрут.

- Виїзне засідання такого масштабу (з декількома парламентськими Комітетами, за участі міністерств, відповідних організацій та очільників місцевих адміністрацій) – напевне, безпрецедентний захід. Задоволені результатом в цілому?

- Задоволений. Спілкуючись разом, можна оперативно знайти вирішення багатьох проблем, особливо тих, які мають суто регіональну специфіку. Це важливо й для центральної влади, й для регіонів. Вважаю, що подібна практика має стати регулярною.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги