Влада переклала відповідальність за стан будинків на мешканців - експерт

Закон про житлово-комунальні послуги, що повністю набув чинності 1 травня 2019 року, цілковито переклав всю відповідальність за технічний стан багатоквартирних будинків на їхніх мешканців. При цьому державні та комунальні органи не здійснили жодного технічного та фінансового аудиту цього майна.

Про це у матеріалі "Чому терміново потрібен новий Житловий Кодекс" для Інтернет-видання "Цензор.Нет" пише голова правління Центру захисту прав громади Голосіївського району Арсеній Пушкаренко.

"Закон передбачає, що об’єднанням мешканців будуть передані на баланс їхні будинки, але технічний аудит не передбачений. Те, в якому стані передаються будинки, - викликає велике запитання. Адже 85% житлового фонду України було збудовано до 1991 року. Всім нам відомо, що десятиліттями в структурі тарифу квартплати закладалися витрати на поточний ремонт. Думаю, нікому не треба розповідати, що ніякого поточного ремонту проведено не було. За винятком аварійних ситуацій. Тому фактично десятиліттями з нас збирали кошти, належним чином не надавали послуги, а тепер держава спільно з місцевої владою переклала на нас всю повноту відповідальності за технічний стан будинків. Місцева влада фактично привласнила кошти мешканців, сплачені за поточний ремонт", - констатував Пушкаренко.

За інформацією експерта, кожна третя скарга до органів захисту прав споживачів сьогодні стосується саме житлово-комунальної сфери, оскільки громадяни не задоволені співвідношенням ціни та якості триманих послуг. Здебільшого у скаргах йдеться про те, що отримувачі фактично сплачують за "повітря", а якість таких "послуг" неможливо перевірити документально.

Читайте: Вартість послуг комунальних керуючих компаній відображає реальні затрати – КМДА

"З року в рік обговорюється нездорове ціноутворення, труднощі з контролем якості та кількості наданих послуг, паратизування комунальних та комерційних структур на щоденних потребах мешканців багатоквартирних будинків. Неврегульованим є також ринок приватних компаній-управителів. У Києві мешканці 40 будинків не погодилися на підвищення плати за утримання будинку та прибудинкової території, і їхня приватна управлінська компанія розірвала договір в односторонньому порядку. Фактично приватні управителі кинули мешканців напризволяще. Це стало можливим завдяки недолугому Закону", - робить сумний висновок Арсеній Пушкаренко.

Виходом з ситуації є ухвалення вже наступною Верховною Радою абсолютно нової редакції Житлового кодексу, який включить у себе та систематизує усі закони та нормативні акти, що стосуються якості, способу надання та ціни на комунальні послуги для українських громадян, - вважає експерт.

"Сьогодні над проектом такого єдиного системного документу працює Громадський Комітет з розробки нового Житлового кодексу. До Комітету входять провідні експерти галузі та представники громадськості, які прагнуть збалансувати права споживачів та надавачів послуг і зробити сферу ЖКГ прозорою та ефективною", - запевнив Арсеній Пушкаренко.